Мандрівка стародавніми легендами чарівного Кіпру

Статті

Республіка Кіпр – це не тільки пляжі зі скелями та кришталево чистим морем. Цей острів славиться своєю історією, культурою, неймовірними пам’ятками та легендами.


Катакомби Святої Соломонії (м. Пафос)

Ходять легенди, що Соломонія разом зі своїми синами ховалася у цих катакомбах, утікши від римлян у 168 року. Незабаром їх схопили і на очах матері вбили дітей, а потім і її саму позбавили життя. Після цього випадку катакомби стали вважатися священними, Соломонія увійшла до ранньохристиянських мучеників, а її ім’ям і були названі ці катакомби.

За другою версією переказу, Соломонія, в спробах сховатися від римлян, сховалась в цих катакомбах, але її замурували в них живцем. Через двісті років, коли катакомби відкрили знову, Соломонія вийшла з них живою та здоровою. Саме через другу версію легенди люди вірять, що вода із джерела, що є в одній із печер катакомб, має цілющі та омолоджувальні властивості, продовжуючи життя людей і зцілюючи від хвороб очей.

У 9-12 століттях у катакомбах існувала християнська церква. На вході у катакомби Вас зустрічає величезне фісташкове дерево. В надіях вилікуватися від недуг, туристи залишають на гілках цього дерева різнокольорові хустинки.

Гробниці царів у Пафосі

Царські гробниці — це некрополь на Кіпрі загальною площею 200 тисяч квадратних метрів. Царські гробниці є частиною археологічного парку Като Пафос, включеного до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Цей некрополь отримав свою назву за пишність висічених у скелях підземних гробниць, багато з яких датуються IV століттям до нашої ери, на диво, ці гробниці не мають жодного стосунку до поховань царів.

Під час будівництва нового міста була зведена й царська усипальниця, проте пізніше правителя Агапенора вирішили поховати в іншому місці, а похоронний комплекс, що зберіг пишну назву, стали використовувати для поховання міської знаті.

Дослідники вважають, що на цій території ховали відомих людей та аристократів аж до III століття нашої ери.

Петра ту Роміу або скала Афродіти

Сьогодні це місце приваблює туристів надзвичайною красою своїх пейзажів та кришталево чистим море.

Згідно з міфами, саме тут, у Петра ту Роміу, народилася богиня любові Афродіта. Сьогодні до скелі Афродіти активно тягнуться молоді дівчата, які бажають викупатися в морі заради вічної краси та привабливості.

Існує також повір’я, що якщо пара викупається поруч зі скелею, то проживе у мирі та злагоді все життя.

Пляж біля скелі Афродіти зберіг свій первозданний легендарний вигляд, тому тут немає ані лежаків, ані парасольок. Піску на пляжі теж немає – під ногами тільки каміння, яке також встеляє морське дно.

Замок Буффавенто

Назва замку Буффавенто має італійське походження – “Замок семи вітрів”, “Той, що протистоїть вітрам”, “Захисток від поривчастих вітрів” – ці та багато інших інтерпретації назви замку говорять про те, які природні особливості панують у цій місцевості. І справді, для фортеці, спорудженої в крутих горах на висоті 940 м над рівнем моря, вітер і досі є вірним супутником.

Перша легенда говорить про те, що фортеця Буффавенто приховувала дочку самопроголошеного кіпрського короля Ісаака Комніна в той час, коли на останнього полював англійський король Річард Левине серце. У Річарда на службі був лицар на ім’я Гійом, якому було доручено захопити фортецю Буффавенто. Наблизившись до замку, Гійом зрозумів, що силою захопити його не вдасться, але на допомогу парубку, який мав успіх у жінок, прийшла  його зовнішність. Гійому вдалося зустрітися з дочкою Комніна, яка закохалася в лицаря з першого погляду і таким чином питання захоплення замку вирішилося без кровопролиття.

Друга розповідає про знатну даму, яка приїхала до фортеці зі своїм собакою. Обидві були хворі, але згодом жінка, яка відпускала домашнього улюбленця погуляти на волі, зауважила, що ознаки захворювання у її собаки почали зникати. Жінка вирішила простежити за твариною і таким чином виявила чудодійне джерело на околицях замку. Купання у ваннах цього джерела допомогло жінці назавжди забути про свою недугу. Згодом на місці цього джерела було зведено монастир.

Монастир Айя Напа

У давнину ця місцевість була вкрита лісом, у якому можна було полювати. Одного дня мисливський пес помітив незвичайне сяйво, що виходило з печери і став наполегливо кликати свого господаря. Мисливець заглянув у печеру та виявив у ній ікону Діви Марії. Вважається, що ікона була захована там у період іконоборства у VII – VIII столітті.

Оскільки ікону знайшли у лісі, їй дали ім’я Богородиця Напа (Пресвята Лісу), адже у перекладі зі старогрецької мови слово «Напа» означає ліс. Слово Айя (Αγία) перекладається з грецької як свята.

Згодом ім’я ікони підкоротили і стали називати Айя Напа. На місці печери в XIV столітті спочатку була зведена невелика церква, а трохи пізніше було засновано монастир.

Тож не зволікайте, а скоріше пакуйте валізи та вирушайте досліджувати історичні місця Кіпру.

Марія Реброва