Індія завжди разюче відрізнялася від інших країн світу. Усе її життя, як правило, підпорядковується звичаям, які вас щонайменше дещо здивують.
Наприклад, чи готова ти заплатити за все весілля? Ні? А там по-іншому не можна.
Індія – прекрасна, мальовнича країна, яка відрізняється від звичного світу, має свої звичаї, характер, колір та запах. З цією екзотичною країною мене познайомив роман Грегорі Девіда Робертса «Шантарам», де письменник розповідає про свою вимушену подорож до Індії, про свої сподівання від країни та реальність, яку він осягнув у результаті багаторічного нелегального перебування. Головною ідеєю книжки було поближче познайомити світ з Індією, відкрити усі її секрети і розповісти про дивні та цікаві звичаї та закони країни.
Про тварин
Один із найвідоміших фактів є те, що головна священна тварина Індії – корова. Вона уособлює достаток, чистоту, святість і вважається милостивою твариною. Також, як і мати Земля, корова є символом безкорисливого жертвування – бо дає поживні молочні продукти, які слугують одним з важливих елементів вегетаріанського харчування. Проте це не єдина священна тварина в Індії. Також тут шанують мавп, змій та слонів. Окремі штати мають власних священних тварин – наприклад, щурів.
Покаранням за негідну поведінку із тваринами може бути вигнання з країни. А скривдивши корову, порушник неодмінно потрапляє до в’язниці.
Про храми
Зважаючи на ставлення індійців до тварин, можна не згадати, що аксесуари зі шкіри тут сприймають як натяк на завдану тварині кривду. Традиції забороняють входити з ними до храму.
В Україні теж є багато церковних канонів, проте з індійськими їм не зрівнятися. Взуття, яке знімають перед індійським храмом, заборонено брати з собою всередину – навіть у пакеті чи в рюкзаку. Через величезну кількість жебраків та маргіналів довкола церкви є неабиякий ризик повернутися додому босоніж. Але взуття можна залишити під наглядом – звичайно, за додаткову плату.
Використовувати вказівний палець за призначенням – для вказування на щось – у храмах Індії не варто. Традиції зобов’язують використовувати для цього кінчик підборіддя або просто долоню.
Про сімейне життя
Якими б ми не були скептичними щодо гороскопів – а індійці в них не лише вірять, ба більше – покладають на них у своєму житті вирішальну роль. За зодіаком вони обирають пару і визначають дату весілля. Народитись в Індії у несприятливий астрологічний період – справжнє лихо. Та навіть і серед українців є чимало таких «індійців».
Витрати на весілля, яке в Індії справляють гучно й на 700-800 гостей, покриває родина нареченої. Нам важко таке зрозуміти – проте, можливо, їм наші весільні звичаї здаються так само дивними.
І куди ж на весіллі без танців! Тільки якщо в Україні це просто жваві рухи під народну музику, то в Індії танцям навчають змалку, і хист до них цінується дуже високо. Невміння танцювати тут сприймають як поганий тон.
В Україні важко уявити весілля без алкоголю. Проте в Індії він узагалі не в пошані, а по п’ятницях тут навіть діє “сухий закон”.
Одруження з деревом практикується в Індії і хлопцями, і дівчатами. Цей звичай дозволяє фіктивно одружитися і одразу овдовіти, зрубавши дерево. Так роблять, приміром, коли наречену для молодшого сина знайшли, а для старшого – ще ні. Молодший не може створити сім’ю першим, тому старшому доводиться готуватися до “дерев’яного весілля”.
Майже завжди після створення молодої сім’ї настає час для поповнення. Молодята здувають пилинки з довгожданного чада. Але також в Індії є дивний обряд, який ставить під сумнів палку опіку новонародженими: кидання немовлят із башти. Індійці вірять, що такий ритуал подарує дитині щастя й успіх – якщо та виживе. Дійство відбувається у храмі Грішнешвор на 15-метровій висоті. Внизу очікують люди з імпровізованим тентом – ковдрою, полотном чи брезентом.
Традиції забороняють не лише розлучення, а й повторний шлюб. Цивільні шлюби тут неприпустимі. Тому важливо гарно все обміркувати, а не покладатися на рішення, прийняті у стані образи чи гніву. Адже потім, на законному рівні, нічого не повернеш.
Сімейні традиції Індії наказують жінці вважати чоловіка не людиною, а божеством. Основна мета життя для неї – дбати про нього. Жінку, що померла раніше за чоловіка, вважають святою.
Про жінок
Прикраси, якими доповнюють свій образ індійки, приховують інформацію про їхній статус, сімейний стан та особисті якості. Тож туристкам не радять приміряти вподобаний браслет чи намисто, не знаючи про традиційний зміст прикраси.
Розпущене жіноче волосся — просто неподобство в індійському суспільстві. Якою б не була довжина, звичай диктує збирати його в косу або жмут.
Про гігієну
Туалет в країні з проблемною гігієною не заведено називати прямо — туалетом. У розмові це місце шифрують дивною назвою “номер один”. В нас, напевно, було б навпаки.
Туалетний папір в Індії майже не використовують, а надають перевагу ополіскуванню водою. Цю процедуру виконують тільки лівою рукою.
Саме через це ліва рука в Індії вважається “нечистою”: нею не можна брати зі столу їжу і торкатися святинь. Їдять індійці виключно правою рукою.
Індійські звичаї не схвалюють розмов за обіднім столом і недоїдків у тарілці. Тому в Індії не вийде зустрітися, щоб щось обговорити в ресторані.
Інше
Хорошою прикметою в індусів вважають доторкнутися до представника білої раси. Тому, коли приїдете до Індії подорожувати, не дивуйтеся, що до вас захоче доторкнутись не один представник цієї країни.
Кремація – поховальний звичай, якого дотримуються 99% індійців.
Олександра Колесникова
