У тому Львові наче медом помазано!

Статті

У другій декаді серпня у Львові святкують День пасічника. З цієї нагоди багато років поспіль влаштовують цілий фестиваль меду.


В Україні налічують близько 400 тисяч бджолярів і чотири мільйони вуликів. Сьогодні наша країна є лідером з виробництва меду в Європі, а також належить до п’ятірки найбільших світових виробників. Вітчизняне бджільництво поступово набирає обертів, а продукт українських пасічників усе більше припадає до смаку іноземним споживачам.

На фестиваль меду приїздять десятки бджолярів із західної України. Упродовж першого дня фестивалю працює дегустаційна комісія, яка обирає найкращих медоварів. Результати конкурсу оголошують за декілька днів після початку фестивалю.

Усі, хто завітав на свято, будуть приємно здивовані нашим розмаїттям продуктів бджільництва. Питні меди, медаки (тобто зброджені медові напої без домішок), меди варені та ставлені (з натуральним соком ягід), медівки. Також можна придбати квітковий пилок, бджолину пергу, забрус – зрізаний край сотів, віск, воскові свічки, медові бальзами, медовий квас і навіть медову косметику.

Як правило, програма фестивалю передбачає дегустацію меду, ярмарок питного меду та оздоровчої бджолопродукції, сирних виробів і вина; ярмарок локальних продуктів, лекції,  майстер-класи з гончарства; екскурсії на пасіку; сон на вуликах; різноманітні концертні програми та дитячі локації – надувний скеледром, волейбольний майданчик.

Окрім меду та продукції пасічників, гості фестивалю матимуть змогу придбати найкращі вина Прикарпаття, Закарпаття та Львівщини. На фестивалі також будуть презентують вироби сироварів Чернівецької, Івано-Франківської та Львівської областей, які успадкували давні родинні рецепти, а також продукцію відомих господарств, які пропонують сири (кроттен, бюш, томет, фету, сігалон), виготовлені за традиційною французькою технологією. Крім того, традиційно можна придбати вироби народних майстрів: ткані та вишивані вироби, вироби із дерева, гаварецьку, покутську кераміку та вишиванки коломийських майстринь.

Олександра Колесникова