Париж: місто кохання чи мистецтва?

Місто закоханих, романтичних побачень, столиця моди і мистецтва. Впевнена, що кожен з вас хотів побувати у Парижі. Що ж цікавого є в цьому чудовому місті, окрім всім відомої вежі та неймовірно смачної французької кухні? Зараз дізнаємося!

Найвпізнаванішою локацією столиці Франції, звісно, є Ейфелева вежа, така собі струнка й вишукана французька пані, що вже відсвяткувала понад 130 років. У народі її часто величають «залізною леді».

На будівництві Ейфелевої вежі було зайнято 300 робітників, використано 18038 листів кованого заліза, скріплених 2,5 мільйонами заклепок. Важить вежа 10 000 тон і має висоту 300 метрів. Щоб піднятися на вежу, треба подолати 1665 сходинок. Оповідають, що під час Другої світової війни, коли Гітлер приїхав у Париж, французи перерізали троси підйомників на Ейфелевій вежі, щоб Гітлеру довелося підніматися по сходинках. Ліфти були відремонтовані тільки в 1946 році.

Цікаво, що головний символ Парижа був не завжди улюбленцем французів.  Відразу після спорудження вежі, еліта Франції, її кращі уми – письменники та художники  – були обурені проектом Ейфеля. Вони висловлювали побоювання, що металева конструкція буде придушувати архітектуру міста, порушувати неповторний стиль столиці, що складався протягом століть.

У 1887 році відразу 300 письменників і художників (в тому числі Олександр Дюма-син, Гі де Мопассан і композитор Шарль Гуно) направили протест на адресу муніципалітету, характеризуючи конструкцію як “марну та жахливу”, як “сміховинну вежу, що домінує над Парижем, як гігантська фабрична димова труба”. При цьому Гі де Мопассан регулярно обідав у ресторані на першому рівні вежі (нині ресторан “Жюль Верн”). На питання, навіщо він це робить, якщо башта йому не до душі, письменник відповідав: “Це єдине місце в усьому Парижі, звідки її не видно”.

Крім “Жюль Верна”, на вежі діє ресторан «Висота 95» ( розташований на висоті 95 метрів над рівнем моря).

Яка ж романтична вечеря обійдеться без французького вина? Однак не всі знають, що виноградники розташовані у самісінькому центрі Монмартру.  Один з найзнаменитіших і старовинних виноградників – Монмартрський виноградник (Clos Montmartre), межі якого раніше простягалися від району Аі в Шампані до річки Сени. Його площа займала понад 42 тисяч гектарів, а зараз він налічує всього 200 кущів винограду. На Монмартскому пагорбі вирощують піно-нуар, гаме та інші сорти. Щорічно тут виробляють тисячу пляшок вина, яке продається на благодійних аукціонах. Подейкують, що через брак сонця вино має доволі кислий смак, який з лихвою компенсується місцем виробництва. Виручка від продажів йде на соціальні проекти XVIII округу Парижа.

Якщо ж уже дійшли від Вежі до Монмартру, то загляньте у Мулен Руж (Moulin Rouge). Знаменитий червоний млин, де з кінця дев’ятнадцятого століття і до сьогодні панянки танцюють канкан під акомпанемент звуків, з якими відкорковуються пляшки шампанського, що ллється рікою.

Ну, і місце, де обов’язково варто зробити селфі – Стіна любові (Le Mur de Je T’aime). На цьому архітектурному шедеврі фраза «Я люблю тебе» написана більш ніж на двохстах мовах світу. З’явилася ця пам’ятка на Монмартрі порівняно недавно завдяки художникам Frédéric Baron і Claire Kito, які вважають, що на перешкоді всесвітній любові стоять тільки мови.

До речі, 5 паростків французького винограду зі старовинного винограднику на Монмартрі посадили  у 2012 році і у Києві. Два з них – на Пейзажній алеї, один на території музею Булгакова та ще два – у Гостинному дворі.

Анастасія Нестеряк