Я надто часто довіряю стереотипам, тому варто лише уявити мої думки, коли знайома запропонувала з’їздити в Мукачево: маленьке місто, десь у надрах західної України. Але не так склалося, як думалося…
Найкращий варіант для липневого відпочинку, чи не так? Радянська електричка з дерев’яними лавками везла нас високо в гори, а позаду зникали з горизонту ліси, віадуки та тунелі. Чарівно, але невтішні думки про Мукачево зароджували глибоко в душі різке незадоволення ситуацією і заважали насолоджуватися красою Батьківщини. В той день я вирішив покінчити зі стереотипами.
Першою справою по прибутті став пошук таксі. Місцеві таксисти більше нагадують розвідників, ніж звичайних водіїв: вас просканують поглядом, оцінять телефон, годинник, взуття і лише тоді оголосять вартість поїздки. Ціни на користування послугами таксі тут, до речі, досить недешеві. Брукованою доріжкою вас повезуть до найближчого готелю чи магазину, запропонують екскурсію, розкажуть місцеві секрети і традиційно вивідають ваші.
Що ж до готельно-ресторанних комплексів, то місто не страждає від їх нестачі. Здається, містяни вже давно зрозуміли, що весь істеблішмент країни готовий залишати свої статки в тутешніх закладах, аби лише забути про проблеми у великих містах. Мукачево переповнене п’ятизірковими готелями, прекрасними кафе та ресторанами з терасами, і обслуговуванням на найвищому рівні.
Здається, що ти потрапив в ідеальне місце. Єдине, від чого не можуть позбавитися мукачівці– угорський акцент, але вони готові вести розмову хоч на п’яти мовах. Звичайні жителі іноді ведуть себе досить специфічно: агресивна поведінка, недоречні коментарі, нецензурна лексика. Такі випадки – поодинокі, тому не варто заздалегідь складати помилкову загальну думку.
Для охочих сповна насолодитися колоритом західних земель існують екскурсії винним заводом: плантації під палючим сонцем, холодні виносховища й уроки дегустації благородного напою. Господарі подають величезні тарелі з різними сортами сиру, частують горіхами, сухофруктами, щойно зібраним свіжим виноградом. Кажуть, звідти неможливо вийти тверезим і, чесно кажучи, мені теж не вдалося.
Вважайте, що не бачили Закарпаття, якщо не були в Мукачево. Найбільш атмосферне місце – мури замку Паланок, з яких видніється все місто. Наполегливо рекомендую, відвідати історичну пам’ятку, коли сонце сідатиме за обрій.
Кажуть, в маленьких містах час іде повільніше. Мені здалося, що він зовсім завмирає. Слово «відпочинок» набуває іншого, більш інтимного, значення, а спогади ще довго гріють душу.
Олексій Морозов
