Затишне і красиве місто з яскравим колоритом та приємними людьми. Таким бачать Тернопіль багато туристів. Недарма це місто нарекли “файним”. А щоб дізнатися всі цікавинки Тернополя, варто вирушати у дорогу.
Тернопіль — важливий культурний, релігійний та економічний центр Західної України. Це затишне містечко розташувалося на річці Серет у серці Галичини. Тернопіль відзначають за його мальовничість, мінімалізм та колорит.
Історична довідка
Історія файного міста почалася з X тис. до н.е. Первісні люди вподобали територію, де була річкова долина з родючими землями та густі ліси, в яких можна сховатися від небезпеки. Хтось вважає, що історія Тернополя почалася з давньоруського укріплення Топільче, яке потім зруйнує Батий під час свого походу до Карпат.
Та перша згадка про місто датується 1540 роком. Тоді польський король Сигізмунд I видав коронному гетьману Тарнавському грамоту про заснування міста на річці Серет. Будівництво почалося з фортеці в урочищі Топільче, яка мала захищати кордони королівства від татарських набігів. Відтоді місто розрослося і стало важливим центром Західної України.
Дорога та оселя
До Тернополя зручно діставатися автобусом чи потягом. Місто має відповідне транспортне сполучення з більшістю обласних центрів. Дорога від Києва відносно недалека — приблизно 8 годин.
А оселитися можна у комфортабельному готелі (ціна від 600 гривень за ніч), або у квартирі (від 500 гривень). Серед готелів туристи особливо відзначають “Golden Ring”, “Джентльмен” і “Пасаж”.
Файні місця
Почати знайомство з містом варто з його символу — Тернопільського замку. Він розташований на березі однойменного озера. Саме з будівництва цього замку почалася історія Тернополя. Палац у стилі ренесансу зводили з пісковику і цегли. Через доволі похиле місце, на якому будували замок, він вийшов різноповерховим. Під палацом розташовані підземелля, які досі залишаються таємницею і для місцевих жителів. А на території озера діють фонтани та гідропарк “Топільче”. Охочі також можуть покататися озером на катері чи теплоході.
Далі варто продовжити прогулянку центральною площею міста. Тут знаходиться Тернопільський драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка. Також на площі є багато фонтанів та скульптур. Гуляти тут — одне задоволення. А від площі розгалужуються затишні маленькі вулички зі старими будинками. 
Тернопіль славиться своїми мальовничими парками. Найвідоміший з них — імені Тараса Шевченка. Найгарнішу частину парку нарекли “Єлісейськими полями”. Крім того, звідти мостом можна дістатися до двох острівців – Чайка і Кохання. На останньому розташоване улюблене місце романтиків – альтанка закоханих. Існує легенда, що якщо звідти дивитися на відображення у воді, можна побачити своє майбутнє.
Якщо ж вам хочеться розважитися, ласкаво просимо в аквапарк “Алігатор”, який є частиною однойменного оздоровчого комплексу. Тут є три басейни різного типу, водні атракціони, джакузі та гідромасажі. Є можливість придбати абонемент на цілий день та весело провести час.
Для тих, хто хоче культурно відпочити, Тернопільський театр тримає свої двері відкритими. Крім цікавих вистав, тут досить доступні ціни. Придбати квиток у партер можна за 100 гривень.
Колоритна кухня
Місцева кухня багата своїм різноманіттям смаків. Приїхавши в Тернопіль, спершу пообідайте славнозвісною кулешею – кашею з кукурудзяного борошна, до якої зазвичай додають цибулю та шкварки. На вечерю спробуйте журек – традиційну страву польської кухні, яку дуже полюбляють у Тернополі. Її основою є закваска з житнього борошна. До неї додають копченості (ковбасу, шинку і т.д.) та овочі (моркву, цибулю, часник, картоплю). Традиційно журек подають у хлібині, прикрашаючи вареним яйцем.
Ще одна перлина лемківської кухні — мачанка. Це соус, який готується з м’яса, грибів чи молочних продуктів. У мачанці обмочують млинці, а також подають як додаток до гарніру. А на десерт рекомендуємо налисники з різними начинками!
Місцеву кухню можна спробувати у ресторанах “Ковчег” та “Файне Місто”.
Після цього міста приїжджаєш додому з новими силами та натхненням. І точно знаєш: гостинний Тернопіль радий кожному. І сюди точно варто повернутися.
Ольга Ковальчук
