Сонячна столиця Аргентини мала купу важких для вимови назв та стільки ж історичних перипетій. Нині це найбільша в Південній Америці міська агломерація, населення якої сягає приблизно 15 мільйонів осіб (у власне Буенос-Айресі проживає три мільйони) найрізноманітніших національностей. Майже півсотні районів і розгалужена мережа вулиць вражають так само, як і пам’ятки архітектури. То що ж відомо про це звабливе латиноамериканське місто?
Повторіть, будь ласка, назву
Буенос-Айрес заснував конкістадор Педро де Мендоса на початку XVI століття. Тоді поселення називалося Реаль-де-Нуестра-Сеньйора-Санта-Марія-дель-Буен-Айре, що вдалося перекласти лише наполовину — наймення присвятили Богородиці Бонаріа, котра була покровителькою моряків. Останні ж два слова, які пережили багато змін разом із містом, означають «хороші вітри».

За декілька років містечко спалили. Відновив його лише наприкінці сторіччя інший конкістадор, Хуан де Ґарай, під новою назвою Сьюдад-де-ла-Сантісіма-Тринідад, що буквально означає «місто святої Трійці». А от порту залишили старе найменування — Пуерто-де-Буенос-Айрес. Урешті-решт вони злилися, утворивши нелегковимовне ім’я, яке, мабуть, ледве вміщалося на карті. Уявіть собі на хвилинку діалог: «Синку, ти куди?» — «Я найнявся моряком на судно й ми пливемо до Міста Пресвятої Трійці та порту Богоматері Святої Марії хороших вітрів». Можливо, щоб уникнути анекдотичних ситуацій, місцеві жителі скоротили назву до Буенос-Айреса в ХIX столітті. А сучасні аргентинці й потому любовно кличуть його Байрес.
Ще трохи про історію
У Середньовіччі й Новому часі на Байрес неодноразово нападали англійці та французи, але захопити його їм так і не вдалося. У ХIX столітті місто стало важливим центром для іммігрантів. Жити тоді також не було спокійно — чимраз дужче спалахували революції. Однак уряд усе ж плідно займався урбанізацією. Наприклад, у 1913 році Буенос-Айрес став першим у Новому світі містом, де з’явилося метро.
ХХ сторіччя запам’яталося не лише двома світовими війнами, а й повстаннями, страйками та економічною кризою. Повертатися до активного життя Байрес почав наприкінці епохи — і досі він залишається фінансовим, культурним та економічним центром Аргентини.
Національності Буенос-Айреса

Полікультурність тут і справді вражає. У Буенос-Айресі переважно проживають вихідці з Іспанії й Італії, хоча араби, євреї, англійці, вірмени, японці, китайці, корейці та, звісно, українці — усі знайшли свій прихисток в аргентинській столиці.
Велике значення в становленні української діаспори ще з позаминулого століття мала релігійна діяльність емігрантів. Загалом тут мешкає більше ніж 100 тисяч українців, і Аргентина шанує їхню традицію: каплиця на цвинтарі в Монте-Гранде внесена до пам’яток країни. До слова, цю міську територію купили на залишкові кошти від спорудження в Байресі пам’ятника Тарасу Шевченку в 1971.
Культурна столиця
В інфраструктурі міста поєднуються архітектурні стилі ар-нуво, неоготика, ар-деко. Ратуша, Травневий проспект, вулиці 9 липня та генерала Паса — без цього неможливо уявити відпочинок у Буенос-Айресі.

Байрес недарма називають найбільшим культурним центром Аргентини. Тут є Музей сучасного мистецтва, Національний історичний музей, Аргентинський музей природничих наук, Національний музей образотворчого мистецтва, Національний музей декоративного мистецтва та багато інших. Окрім того, у місті розташовується один із найвідоміших оперних театрів світу — театр Колумба. А якщо ви надумаєте відвідати усі 48 районів Байреса, то книжковим любителям та просто естетам варто зазирнути до Реколета. Там, на вулиці Авеніда Санта Фе, 1860, розташована знаменита книгарня «El Ateneo Grand Splendid», яка займає приміщення колишнього театру. Британська газета «The Guardian» назвала її одним із найгарніших книжкових магазинів світу.
Уважається, що запальний танець танго також зародився в нетрях Буенос-Айреса. Не відстає місто й у спорті: футбол тут полюбляють не менше, ніж англійці. А легендарний «золотий хлопчик» Дієго Марадона, якого світ втратив у 2020 році, заробив славу й для Байреса, адже починав в Аргентінос Хуніорс.
Буенос-Айрес — особливе місто. Воно подарує вам не лише атмосферні фото, а й знайомство з новими людьми та їхньою багатою культурою.
Дар’я Суслова
Головне фото: trips.com.ua