Республіка Ужупіс: мистецький рай на землі

Республіка в республіці, мистецький рай, творчий центр Вільнюса – усе це про Ужупіс. Тут живуть та збираються творчі люди з усього міста, саме тому цей район наповнений скульптурами, графіті, галереями й іншими артоб’єктами. Ужупіс має свого президента, конституцію, гімн, гроші, сайт та навіть свої свята.

Це один з найстарших районів столиці Литви. Назва перекладається, як Заріччя, бо Ужупіс відокремлений від старого міста річкою Вільнеле. В давнину тут жили ремісники, у радянські часи район був одним з найнебезпечніших у місті. Після відокремлення Литви від Радянського союзу, тут почали оселятися студенти та творчі люди.

Проголошення незалежності богемної республіки відбулося 1 квітня 1997 року. Ініціаторами були члени мистецької спілки, що розташовувалася в одній з будівель району. Тепер це один із найдорожчих районів Вільнюса.

Ужупіс, як і будь-яка республіка має свого президента. На сьогодні ним є Ромас Лілейкес, литовський поет, музикант і кінорежисер. Також республіка має свій прапор – відкриту долоню з діркою посередині. Він символізує неможливість приватизації Ужупіса та корупції в суспільстві. Більше інформації можна почитати на їхньому офіційному сайті.

Що потрібно, щоб стати громадянином Ужупіса? Усе дуже просто. Відвідайте Республіку, ухваліть рішення про громадянство, намалюйте паспорт – Ви громадянин.

Як потрапити?

Щоб потрапити в Ужупіс зі старого міста, треба перейти річку Вільнеле через один з дев’яти мостів. Замковий, Парковий, Безіменний, Бернардинський мости, а також Флюкус, Ужупіс, Монмарт, Паупіо і міст Мертвих. Кожен з них унікальний, а на мосту Паупіо встановлено пункт пропуску до Республіки Ужупіс.

Що подивитись?

Тут часто проводять різні фестивалі, виставки, концерти та інші заходи. А у митців розв’язуються руки й тому кожен клаптик району – це витвір мистецтва.

1. Конституція

Одне з обов’язкових місць для відвідування – це стіна, на якій розташовано Конституцію Республіки Ужупіс. Вона перекладена на 23 мови та містить 41 пункт. Ось декілька цікавих: людина має право на помилку, людина має право бути нікчемною та невідомою, людина має право відзначати або не відзначати свій День Народження. А останні три пункти – це девізи: “не здавайся, не перемагай, не захищайся”.

Сама Конституція була опублікована 1 квітня 2001 року, а стіна була відкрита 5 липня 2003 року.

2. Кафе “Ужупіс”

Цей заклад знаходиться біля мосту Ужупіс на кордоні Республіки. Місцеві часто ходять сюди, щоб надихнутися та згенерувати нові ідеї. А також його приміщення використовують для засідання парламенту Ужупіса, який складається з усіх мешканців. Через це бар отримав ще одну назву – Барліамент.

Тут можна скуштувати страви з традиційної литовської кухні та поспостерігати за тутешніми.

З тераси можна побачити ще одну відому пам’ятку, роботу скульптора Р. Вільчяускаса “Русалка Ужупіса”. За легендами, саме вона приваблює сюди туристів, а той, хто зазирне в її очі, закохається в це місце і не захоче його полишати.

А під мостом можна побачити гойдалку бажань. Якщо пощастить і погода буде доброзичливою до Вас, Ви зможете покататись на ній, не замочивши ноги.

3. Ангел-захисник

Пам’ятник був споруджений на честь Зенона Штейніса, одного з учасників проголошення незалежності Ужупіса та його почесного мешканця. Ангел сурмить та сповіщає про вільність духу жителів республіки.

Пам’ятник створив скульптор Роман Вільчяускас. Але він не встигав до святкового відкриття, тому замість ангела встановив яйце. Місцеві не розгубились і створили легенду, що ангел-охоронець вилупився з яйця.

4. Рятівне пальто

В Ужупісі дуже багато артоб’єктів, що присвячені різним людям або подіям, тому ходити по вулицях треба повільно, звертаючи увагу на кожну дрібницю.

Ось, наприклад, на честь доброго вчинку Антонія Вівульського, встановлено символічну скульптуру. Антоній, польсько-литовський архітектор і скульптор, під час оборони Вільнюса від більшовиків, не дивлячись на туберкульоз, пішов в ополчення. В одне з патрулювань доблесний Антоній Вівульський віддав свою шинель іншому ополченцю. Через це його хвороба почала прогресувати і він помер через декілька днів.

Пам’ятаючи про таку талановиту і добру людину, жителі Ужупіса створили пам’ятку.

Ужупіс дуже цікавий район, кожен місяць тут з’являються усе нові й нові пам’ятки, бо мешканці самі творять свій район.

Олександра Бовтрук(фото автора)