Скільки разів Ви були у незвичайному та унікальному музеї, де є шокуючі експонати? Якщо Ви не можете знайти відповідь на питання, то ця стаття точно для Вас! Ми розповімо про музей смерті, людського тіла, розірваних стосунків та про музей, який був справжнім порятунком під час Холокосту
Що перше спадає Вам на думку, коли ми говоримо про музеї? Дати, незрозумілі слова або втома від великої кількості інформації, правда? Натомість у світі є багато виставок, які виглядають нестандартно та мають на меті розповісти про щось складне простими словами й ми хочемо познайомити Вас з деякими із них!
Мандрівка тілом
На околицях Лейдену в Нідерландах покоїться гігантський помаранчевий чоловік заввишки в 35 метрів. Сидячи біля одинадцятиповерхової скляної будівлі, він вітає туристів в першому у світі музеї, який проводить відвідувачів через людське тіло. Називається він Corpus, що в перекладі з латині означає «тулуб».
Ідея екскурсії належить голландському бізнесменові Хенрі Реммерсу. 12 років пішло на розробку цього проєкту, а на реалізацію та спорудження витрачено 30 млн. доларів. Під час створення для консультацій залучалися провідні спеціалісти з анатомії.
Ідея “Corpus” полягає в тому, щоб не тільки показати людський організм зсередини, а й донести до відвідувачів, який вплив мають на нього звички. Філософія творців така: чим краще поінформована людина, тим відповідальніше вона ставиться до свого здоров’я.
Подорож проходить спеціально розробленим маршрутом: спочатку група на ескалаторі підіймається до колінного суглоба, потім відвідувачі проходять по стегновій кістці, де можна ознайомитися з роботою м’язів та суглобів. Наступний етап – порожнина матки. Далі відвідувачі потрапляють у систему травлення, де можна спостерігати, що відбувається з чизбургером у процесі перетравлення. Наступний перехід – у розділ легень та серця.
В експозиції ротової порожнини гостям буде продемонстровано роботу голосових зв’язок, слинних залоз та смакових рецепторів. Далі група потрапить у середнє вухо та порожнину носа, познайомиться із будовою ока. Закінчення маршруту – у головному мозку. У ході екскурсії глядачеві представиться можливість спостерігати, що відбувається з людиною, коли вона кашляє або чхає, зрозуміти, для чого потрібен сон, як росте волосся, працює мозок і чому люди відчувають смак.
Рух в музеї організовано за допомогою ескалаторів і горизонтальних платформ. Вони переміщаються вздовж майстерно виконаних гігантських макетів внутрішніх органів. У деяких залах навіть видають 3D-окуляри.
Музей працює 6 днів на тиждень із 9:30. Подбати про квитки краще заздалегідь, щоб уникнути черги. Замовлення можна оформити на
Музей смерті, або про що часто бояться говорити
Смерть — постійний аспект культури Нового Орлеану. Тут популярні екскурсії по кладовищах й тури з привидами. Тому цілком зрозуміло, що це місто є домом для моторошного Музею смерті.
Деякі експонати досить вражають і не призначені для тих, хто має хворе серце або слабкий шлунок. Для відвідувачів немає формальних обмежень за віком, оскільки, як мовиться на сайті музею, «МИ ВСЕ ПОМИРАЄМО», і все ж таки краще виявити обачність. Той, хто зрештою втратив свідомість, отримує безкоштовну футболку з написом «Я знепритомнів у Музеї смерті, але вижив, щоб розповісти про це».
У музеї можна побачити одну з машин для самогубств, створених доктором Кеворкяном, та візитну картку Джека Рубі, який застрелив Лі Харві Освальда, який убив президента Джона Ф. Кеннеді. Тут виставлені листи серійного вбивці Джеффрі Дамера та Теда Качинського, кілька картин Джона Уейна Гейсі, різні предмети, що стосуються судового процесу над О. Джеєм Сімпсоном, та сімейні фотографії Чарльза Менсона.
І все це лише початок. У колекцію входять відеозаписи, в яких смерть не розіграна, а відбувається насправді. Тут є й експонати, які стосуються тероризму, канібалізму та бальзамування, а також колекція висушених голів.
Огляд усієї колекції займає в середньому близько 45 хв, але за бажання відвідувачі можуть затриматися. Фотографувати у приміщенні заборонено. Заявлена мета музею полягає в тому, щоб позбавити людей від страху смерті та зробити їх щасливими просто через те, що вони живі. Засновники хочуть підштовхнути до розмов про смерть, оскільки надто часто ця тема виринає тоді, коли вже пізно.
Вхід для одного дорослого коштує 17 доларів. Співробітники швидко зорієнтують Вас у музеї, а потім Ви можете почати самостійну екскурсію. Немає запису за часом і не можна купувати квитки онлайн. Новоорлеанський музей смерті відкритий щодня з понеділка по неділю з 11:00 до 18:00.
Музей «Фабрика Оскара Шиндлера»
Цей музей є дуже важливою пам’яткою сьогодення, яка нагадує про людяність та вміння радіти дрібницям. На території колишньої емалевої фабрики Оскара Шиндлера зараз знаходиться постійна експозиція «Краків під нацистською окупацією 1939–1945 рр.». У ньому розповідається історія Кракова під час Другої світової війни.
Музей влаштований унікальним чином: кожна кімната зроблена так, щоб нагадувати цілком конкретне місце — вулицю, перукарню, трудовий табір, залізничний вокзал та багато іншого (всього кімнат 45).
Індивідуальні історії мешканців Кракова ведуть відвідувачів експозицією, яка охоплює війну 1939 року, повсякденне життя під окупацією, долю євреїв, підпільний опір міста тощо, використовуючи величезну кількість архівних документів, фото, радіо- та кінозаписів, артефактів того часу та динамічні мультимедійні інсталяції. Інші експонати регулярно змінюються, тоді як окрема частина оригінальної фабрики відведена для кінопоказів, лекцій та інших культурних заходів.
Фабрика Шиндлера є одним із найчарівніших музеїв у всій країні, тому ми рекомендуємо Вам зарезервувати принаймні дві години, якщо ви хочете побачити все. Квитки можна купити онлайн на
Що залишається після стосунків?
У музеї розбитих стосунків в Хорватії знаходяться десятки предметів, подарованих артпростору звичайними людьми на згадку про свої невдалі стосунки.
Люди з усього світу зробили свій внесок у колекцію своїми особистими історіями та артефактами. Деякі пов’язані з короткими дитячими закоханостями, інші — з стосунками, які закінчилися через зраду чи жорстоке поводження.
Один із самих незвичайних експонатів — весільна сукня. Вона розповідає про історію кохання: наречений загинув внаслідок теракту незадовго до весільної церемонії. «За тиждень до того, як він помер, у нас були фотосесії… Моя весільна сукня — найкраще втілення дня, яким я хочу його запам’ятати», — йдеться у записці, яка розповідає історію вбрання.
Але анонімні матеріали, не завжди пов’язані з колишніми коханцями. Наприклад, жінка подарувала два бюстгальтери після того, як у неї діагностували рак грудей. Так само мати, яка втратила сина, подарувала двері з повідомленнями, написаними друзями її дитини.
Ідея публічного простору прийшла до художників Дражена Грубішича та Олінки Вістіце у нічній розмові, коли вони попрощалися після розриву чотирирічних стосунків. Пара і не підозрювала, що інсталяція 2006 року підкорить серця людей у всьому світі, а 2010 року перетвориться на музей.
Відвідування таких нестандартних виставок допоможе цікаво провести час, отримати яскраві враження та змінити ваші уявлення про похід до музею, тож рекомендуємо Вам відвідати щонайменше один із них!
Анна Запша