Якщо більшість туристичних місць вже набридли і ви перебуваєте в пошуках чогось незвичайного та колоритного, запрошуємо познайомитись з дивовижною культурою Белграду – столицею Сербії.
Белград – найбільше місто Сербії, розташоване «на березі однієї з чотирьох райських рік», а точніше там, де в Дунай впадає річка Сава. Фактично, столиця Сербії розташована на кордоні Балканського півострова і Східної Європи. Якщо ви ніколи не бували тут, вас очікує приємний сюрприз.
У міста бурхливе минуле: воно відчуло набігів кельтів, римлян, готів, франків, турків та слов’ян, завойовували його близько сорока разів і в кожному випадку, неначе з попелу, Белград відбудовувався та відновлювався. Саме тому цей європейський мегаполіс в самому серці Балкан лежить на перехресті двох світів – Сходу і Заходу – не належачи повністю ні до одного, ні до іншого, і поєднуючи в собі унікальні риси обох.
Справжній, сучасний, місцями забутий Белград, може відчути не кожен та не відразу, до нього потрібно бути підготовленим, у нього своя атмосфера. Місцеві принади сховані далеко від перебірливого ока мандрівника: за сірими, зруйнованими у час кривавої Югославської війни та ще не відбудованими, фасадами будинків, за вуличними графіті різної художньої цінності, які складно не помітити навіть у центрі міста.
Душа міста криється у вечірніх дискотеках на пристанях Дунаю та Сави, на ринках, де белградці наперебій пропонують тобі найсвіжіше м’ясо та овочі, у сніданках тамтешньою національною випічкою, у переповнених кав’ярнях, де кожен мешканець вважає за потрібне поскаржитись на свою зарплатню. Без цього не складеш повного уявлення про місто, тому краще тут зупинитись на кілька днів, подарувавши йому свій час і вдень, і ввечері, пізнати його з різних боків: з води, прогулюючись корабликом чи поромом, що відкриває як парадний вигляд міста, так і береги з циганськими будиночками, з висоти оглядових веж, щоб роздивитись старовинні будиночки з помаранчевою черепицею, середньовічні мощені вулички, гігантський спальний район – Новий Белград, та закрути Сави та Дунаю.
Динамічний, гостинний та комфортний Белград завжди відкритий для мандрівників з усього світу. Для туриста найкраще просто годинами блукати старовинними вуличками, пізнаючи місто, але, звичайно ж, не оминаючи його найвизначніших пам’яток.
Калемегдану – найбільший белградський парк
Тисячолітній Калемегдан з його старовинною фортецею, розташований на високому пагорбі висотою сто двадцять п‘ять метрів над рівнем моря, на місці злиття вже відомих річок, найчастіше є початковою точкою маршрутів мандрівників, які потрапляють у сербську столицю.
Прогулюючись бруківкою Белградської фортеці розумієш, що місто – дійсно ворота між Європою та Азією: тут і древній римський колодязь, що зберігає багатовічні таємниці на своєму дні, королівські ворота Карла VI, православні церкви у візантійському стилі, могили турецьких султанів. А найприємніше, серед усього цього історичного розмаїття, що впадає в очі, краєм вуха чути таку знайому та рідну слов’янську мову.
В жодному з парків, проходячи численними алеями, піднімаючись сходинками та минаючи дерев’яні містки, ви не побачите такої кількості історичних пам’яток та розваг як тут: Природничий та Військовий музеї, монументи відомих скульпторів, статуї, вази та башти у римському стилі, мистецькі павільйони, православна церква св. П’ятниці з життєдайним джерелом, Національна обсерваторія, Белградський зоопарк, музичний павільйон, спортивні майданчики та заклади громадського харчування, де після прогулянки Пагорбом роздумів (як його називали турки), можна випити свіжомеленої кави.
Калемегдан – найпопулярніше місце відпочинку місцевих, тут найчастіше проводять культурні, святкові та спортивні заходи. Не забудьте повернутись сюди ввечері, щоб насолодитись народними піснями, які лунають з уст місцевих студентів – це частина культури міста. Якщо огляд історичних пам’яток не для вас – завжди можна влаштувати пікнік на схилах парку, з якого відкривається найкращий пейзаж міста.
Вулиця князя Михайла
Після Калемегдану, прогулянку Белградом можна продовжити центральною пішохідною вулицею князя Михайла, яка пролягає лише в кількох кроках від парку. Вулиця є справді багатолюдною, адже тут розташовані магазини світових брендів, сувенірні лавки, бібліотека та книжкові магазинчики, відомі ресторани та кафе, резиденції, наукові установи, перші хмарочос та готель Белграду.
На кілометровій парадній вулиці височіють неокласичні маєтки XIX століття, в яких свого часу проживала сербська аристократія. І хоча кожне містечко може похвалитись своїми барвистими та елегантними вуличками, саме белградська офіційно визнана найкрасивішою в Європі.
Грандіозний храм Святого Сави
Багато церков та храмів є архітектурними пам’ятками, які чи не найбільше, як магніти, притягують туристів. Якщо вас цікавить, який вигляд у найбільшої православної церкви Балкан, а також другої за величиною у світі – запрошуємо до храму Святого Сави, який вміщує у своїх стінах десять тисяч вірян.
Храм розбудовувався цілих два століття і до цих пір масштабне будівництво не завершилось. Проте, це не так важливо, коли отримуєш незабутні враження, споглядаючи його оздоблення мозаїкою та декор з білого мармуру.
Земун – ще один історичний центр міста
Незвичайний район на околиці міста, типова Австро-Угорщина, місцевість, яка колись була повністю відокремлена від Белграду. Жителі подекуди і досі відмовляються називати себе белградцями, вони – земунці, які пишаються прадавньою історією та атмосферою цього місця. Потрапивши сюди, ви ніби опиняєтесь в іншому світі: тут немає масштабності.
Вузенькі вулички, на яких розсипані старенькі хатинки з червоними дахами та похилими табличками, старовинні церкви, які потопають в зелені, ремісничі майстерні, ніби з минулого – ви опиняєтесь неначе у справжній казці або за переглядом атмосферного фільму про розмірене життя компактного кварталу.
Особливість, яка підтверджує самобутність Земуна є те, що назви вулиць тут часто дублюються з белградськими, тому стежте за тим, щоб не заблукати.
Побратим паризького Монмартру
Жителі Белграду кажуть «Хто не був у Скадарлії, той не бачив Белграду». Маленьке місто в місті. Цей богемний квартал в старій частині міста, де під ногами стелиться бруківка, просто створений для відпочинку та пошуків натхнення. На кожному підвіконні цвітуть квіти, будинки розписані малюнками та обгорнуті плющем, а на лавочках грають у шахи дідусі. І ніщо не порушує спокою, тут ви навіть не почуєте автомобілів.
Вдень Скадарлія живе тихим життям, а вже надвечір зі своїх домівок, щоб додати колориту, виходять вуличні художники та музиканти, за роботою яких може поспостерігати кожен охочий.
В У Скардалії також працюють антикварні магазини, в яких можна глибше зануритися в культуру сербів. Найстаріші ресторани міста також розташовані тут.
Ада Циганлія, або белградське море
Сербія не може похвалитись морськими узбережжями, проте місцеві жителі знайшли місце, яке можна так назвати – півострів Ада Циганлія – найвідоміший курорт Белграду, де влітку всі місцеві ховаються від палючих променів сонця. Простора територія вважається справжньою оазою лишень в кількох кілометрах від центру міста, де можна поринути у світ веселощів, відпочинку та релаксу.
Розмаїття спортмайданчиків дозволяє займатися тенісом, волейболом, футболом, регбі, хокеєм, гольфом і не тільки. Тут прокладена велосипедна траса, якою можуть кататися і ролери. Зручний майданчик для пікніків обладнаний столами і лавками, мангалами для барбекю, питними фонтанчиками. В численних ресторанах подають традиційні делікатеси національної кухні, а ввечері тут вирує клубне нічне життя.
Восени та взимку тут зазвичай безлюдно, проте можна прогулятись набережною з кавою в руках, насолоджуючись краєвидами. Ада Циганлія – це місце, де кожен знайде те, що йому до душі.
Музейні справи
Хтось може сказати, що ходити музеями в сучасному світі вже не модно. Але, якщо ви опинились у Белграді, ви зобов’язані відвідати музей видатного вченого Ніколи Тесли – людини, яка «винайшла XX століття». Хоча б тому, що такий музей єдиний у світі. Окрім того, що тут зберігаються особисті речі та документи видатного фізика, відвідувачам пропонується проекспериментувати над собою: провести через себе розряд струму, викликати блискавку, покермувати підводним човном або вступити в бій джедайськими мечами з «Зоряних війн».
Якщо ви більше полюбляєте мистецтво та історію відвідайте Національний музей Сербії: розгляньте картини Пікассо, Рубенса чи Рембрандта та ознайомтесь з експонатами, які розповідають довгу історію міста та країни.
Ще одне місце обов’язкової програми Дім квітів – мавзолей колишнього лідера Сербії Йозефа Тіто. Здається, що ви гуляєте оранжереєю, прикрашеною величними скульптурами.
Чим перекусити ?
Ніде у світі ви не зустрінете людей, які люблять випічку так як у Сербії. Белградські пекарні розкидані тут на кожному куточку. Тому не дивно, що ранок справжнього серба розпочинається не з кави, а з йогурту і «бурека», пирога з м’ясом.
Щоб смачно пообідати, на перше варто спробувати «чорбу» – делікатесний суп з ягнятини, а на друге – «джувеч» – балканський плов, ражничі – плаский шашлик із різних видів м’яса або «чевапчичі» – смажені ковбаски з цибулею та приправами. Будьте обережні, сербська їжа дуже жирна, а порції величезні. Але обмежувати себе не варто, це дуже смачно.
Обов’язково почастуйте себе «королем м’яса» – пршутом – в’яленими чи копченими скибочками м’яса. До солодкого у кафе попросіть додати каймак – вершки з остиглого кип’яченого молока, а до соленого – айвар – страву з болгарського перцю.
Відчути атмосферу міста найкраще звечора: майже кожного дня у місті проводять веселі народні гуляння, немов в останнє. Вечірні ритуали белградців пов’язані з місцевою ракією, вином або місцевим пивом відмінної якості. Найчастіше у кафе вам запропонують національний спиртний напій – ракію – фруктова горілка, якою полюбляють зігрітись белградці. Тут популярні такі різновиди ракії як сливова «шливовіца», грушева «вільямівка», виноградна «лозовача», ялівцева «клековача», настоянка із трав «травариця», «шумандійський чай» (гаряча ракія, варена із цукром).
Тому, якщо ви любитель смачно поїсти і випити та до того ж вкрай бюджетно, то вам неодмінно до Сербії – яскраві та незабутні гастро-враження вам гарантовані.
Сербська столиця привертає увагу багатою історичною спадщиною, вишуканою архітектурою, м’яким кліматом, національною кухнею. А помірні ціни, дружні та привітні місцеві жителі і, поки, відсутність напливу туристів є приємними бонусами. Звичайно, Белграду поки складно змагатися за красою, привабливістю та туристичним лиском з Віднем, Прагою чи Парижем. Проте, сподіваємось, що невдовзі він набуде не меншої популярності серед мандрівників.
Ірина Луцась