Подорожі-це невід’ємна частина життя багатьох людей. Але чи знаєте Ви, скільки ще дивовижних місць залишається за межами популярних містечок та типових курортів? Пропонуємо поринути в найбільш таємничі та недоторкані куточки нашої планети, які здивують Вас своєю унікальністю.


Сетеніль-де-лас-Бодегас

Іспанське містечко Сетеніль-де-лас-Бодегас – одне з найдивовижніших і найкрасивіших місць знайомих людству.

Кам’яна скеля, що нависає над вулицями та будинками – головна пам’ятка цього місця. Вже понад 800 років маленьке містечко ховається під могутніми скелями. Населення становить 2967 мешканців, а площу воно займає лише 82 кв.км.

Більшість будинків у Сетеніль-де-лас-Бодегас побудовані за допомогою розширення печер та зміцнення кам’яних порід. Туристи часто ставлять собі запитання: «А якщо скеля обвалиться?», «Як можна жити у постійному страху, не знаючи впаде щось, чи ні?», археологи та науковці впевненні, що це неможливо. Вони довели, що порода каменю, з якого складається скеля, одна із найміцніших.

Назва:

Вчені стверджують, що назва «Сетеніль» походить від латинського словосполучення «septem nihil», що означає «сім разів без результату».

Вважається, що назва безпосередньо пов’язана з військовими подіями, оскільки саме сім разів римляни нападали на іспанське містечко, але зазнали поразки.

Приставка «де-лас-Бодегас» – з’явилася зовсім нещодавно, коли у місті почали активно розвивати виноробство. Тоді й вирішили зробити це частиною назви і тим самим увічнити любов до виноградного напою. Місцеве вино досі славиться у всьому світі.

Визначні місця:

На жаль, до нашого часу збереглися лише 3 пам’ятки. Руїни Мавританського замку, кафедральний собор Енкарнасьйона і ратуша. Всі вони розташовані на вершині гори, зовсім недалеко один від одного. Це дуже зручно, адже можна відвідати всі пам’ятки не витрачаючи час та гроші на довгу дорогу.

Цікавий факт:

У місті є 2 головні вулиці:
«Куевас дель Соль», що перекладається як: «Сонячні печери». Названа вона так, бо будинки стоять на сонячному боці. Та «Куевас де Сомбра», перекладається як: «Печери в тіні» – постійна напівтемрява панує на цій вулиці від скель, що нависають над головою.

Кухня:

Сетеніль-де-лас-Бодегас славиться своєю м’ясною продукцією. Їхні ковбаси «чоризо і чедро» точно не залишать Вас байдужими.

Популярними стравами, у місті, також є:

  • Гаспачо – холодний суп з томатів та овочів, який найчастіше подається без продуктів тваринного походження.
  • Ахабланко – холодний крем-суп із сирого мигдалю.
  • Пучеро – страва схожа на суп, основними інгредієнтами якого є нут та баранина.

Доброзичливі місцеві мешканці будуть раді пригостити Вас своїми фірмовими стравами та розповісти всю історію цього дивовижного, кам’яного міста.

Озеро Хільєр

Найзагадковіше озеро планети розташоване на південному заході Австралії, а саме на Серединному острові. Ще у 1802 році його відкрив британський мореплавець Метью Фліндерсон.

Головною особливістю цього природного дива є його колір – він рожевий. Відтінок дуже яскравий та чітко виражений.

Тільки уявіть: рожеве озеро, білий пісок, з одного боку ліс, з іншого – берег Тихого океану, чи це не казка?

Ви можете сказати, що рожевим озером зараз нікого не здивувати, і що рожевих озер зараз досить багато. Так, рожевих озер дійсно досить, але Хільєр і тут відзначилося своєю унікальністю. Хільєр – це єдине рожеве озеро, загадка якого досі не розгадана.

Справа в тому, що всі рожеві озера мають такий колір через мікроскопічні водорості. Але в Хільєр гладке, кам’янисте дно, в якому не мешкають водорості. Активні дослідження проводяться досі. Основне припущення – новий вид бактерій в озері, але зрозуміти який саме, поки що не вдалося.

Особливості:

Залежно від пори року, відтінок води змінюється. Зимою – коралово-бордовий, влітку – яскраво-рожевий.

Хільєр вважається мілководним озером, довжиною близько 600 метрів, а шириною 250 метрів. Озеро славиться не лише своїм кольором, а й наявністю солі. Хільєр – одне з найсолоніших озер у світі. Воно настільки насичене, що на початку XX століття з нього видобували сіль.

Цікавий факт:

Якщо набрати воду з озера в якусь ємність, вода зовсім не змінить свого кольору.

Як дістатися:

Острів, на якому розташований Хільєр, безлюдний, тому залишитися надовго, на жаль, не вийде. П’ять років тому, це озеро можна було побачити тільки з ілюмінатора літака, що прилітав до міста Перт, або орендувавши яхту чи вертоліт. Всі ці способи не давали повністю поринути у атмосферу таємничого Хільєра. Але на щастя, з кожним роком стає дедалі більше туроператорів, які пропонують туристичну подорож до самого озера. Тому ви можете своїми очима побачити це дивовижне місце.

Наш світ такий різноманітний. Він зберігає в собі мільйони секретів і загадок, має невимовну красу, він унікальний і неповторний. Нам пощастило жити за часів, коли ми можемо на власні очі побачити всі дива, та відчути всю естетику недоторканих місць планети. Варто лише захотіти і … подорожувати.

 Єлизавета Голомовзюк