Мальовничі ландшафти, різнокольорові будинки, славетні пам’ятки, вигадливі селища, тихі бухти та насичене культурне життя — Португалія не залишить байдужим нікого. Та є й інше, що приваблює в цій країні — грандіозні замки, охоронці історії. Їх настільки багато, що просто неможливо згадати всі відразу. Тож для знайомства лишень із деякими з них завітаймо до Сінтри.
Сінтра — прегарне містечко, що ховається серед лісистих гір біля Атлантичного океану, приблизно за 30 кілометрів від Лісабона. Можливо, саме пишна зелень та прохолода з боку води посприяли тому, що Сінтра свого часу стала улюбленим місцем для португальських королів. Однак край уподобали не тільки вони: регіон привернув увагу й романіста Вільяма Бекфорда, і поета Джорджа Гордона Байрона — останній тут навіть частково почерпнув натхнення для поеми «Паломництво Чайльд Гарольда».
Завдяки винятковим пейзажам, казковій архітектурі, історичним маєткам та віллам, садам та палацам Сінтра увійшла до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Однак не затримуватимемося більше на загальних описах — рушаймо до величавих споруд, від краси яких перехоплює дух!
Національний палац Пена
Національний палац Пена, зведений у 1842—1854 роках, вивищується понад Сінтрою й однойменними горами. Його різнокольорові вежі — це гармонійне поєднання неоромантизму з неоготикою та східними стилями. Додайте до цього тумани, що часто огортають яскраві будівлі, — і от вам справжня казка, що немов кличе вас зануритися в химерну подорож.
Палац обрамлює спроєктований за вказівками короля Фердинанда ІІ чарівний парк Пена. Здається, у його потаємних куточках причаїлися якісь міфічні створіння. Хтозна, можливо, когось із них ви й побачите.
Національний палац Сінтри
Національний палац Сінтри вважають однією з найкраще збережених середньовічних королівських резиденцій. І це попри те, що протягом історії туди навідувалися ледь не всі високоповажні особи Португалії! Величенька територія для полювання, помірний клімат, зручний шлях від столиці — все це сприяло тому, що палац Сінтри перетворився на улюблене місце призначення.
Коли з’явилася ця споруда точно сказати неможливо: її мешканці постійно щось добудовували на свій смак аж до кінця ХІХ — початку ХХ століття. Перші ж будівлі, імовірно, були закладені ще в Х—ХІ століттях. Усе це сприяло тому, що в палаці поєдналися найрізноманітніші архітектурні стилі, сформувавши мудехар — синтез християнського та мусульманського художнього впливу.
Садиба Регалейра
Місце невимовної краси — садиба Регалейра, проєкт якої розробив італійський архітектор Луїджі Маніні. Там і палац, відомий розкішними готичними декоративними вежами й капітелями, і каплиця, і парк, і гроти, і фонтани й багато інших вишуканих об’єктів.
Усередині грандіозної будови, оточеної фантастичним садом, можна побачити старовинні фрески, оригінальні скульптурні композиції й каміни, прикрашені неповторною різьбою. Та найзагадковіші споруди на тій території — два колодязі, що більше нагадують перевернені башти, поєднані розгалуженою тунельною системою. Кажуть, що ця місцина безпосередньо пов’язана з масонами, розенкрейцерами та тамплієрами.
Фортеця маврів
Фортецю побудували в VIII столітті під час панування маврів у регіоні для контролю узбережжя та головних шляхів. Під час Реконкісти, у 1147 році, хрестоносці штурмували замок. За декілька століть це місце почало занепадати, а у XVIII столітті споруду остаточно пошкодив землетрус.
Нині Фортеця маврів — спокійна атмосферна місцина, несхожа на інші туристичні принади Португалії. Однак відвідати її, безперечно, варто: звідти видно мрійливий міський пейзаж, зелені долини та безмежний Атлантичний океан.
Палац Монсеррат
Історія палацу Монсеррат почалася ще в середині XVI століття, коли на території звели каплицю Богоматері Монсерратської. Землетрус 1755 року зробив свою брудну справу: це місце було ледь не повністю зруйноване. А втім, навіть непоправна шкода не завадила британському торговцю Жерару Вісме в 1789 орендувати цю землю — за його наказом тут збудували неоготичний замок. Пізніше мешканцем маєтку став Вільям Бекфорд. Та й Лорд Байрон не оминув місцину — він навіть згадує її у своєму «Паломництві Чайльд Гарольда».
Серед інших відомих власників будови — торговець і колекціонер Френсіс Кук. Саме завдяки йому палац Монсеррат набув свого сучасного вигляду. За його задумом, у маєтку відбувся синтез готичного та мавританського архітектурних стилів, а екзотичні мотиви інтер’єру гармонійно поєдналися з розкішним парком, що оточує споруду.
Палац Сетаїш
Палац Сетаїш, побудований наприкінці XVIII століття, слугував резиденцією для нідерландського консула Даніеля Гільдеместера. Пізніше цю територію придбав п’ятий маркіз Маріалви — за нього будова значно змінила свою зовнішність.
Власники палацу змінювалися ще кілька разів, однак у 1946 році маєток придбав португальський уряд. Декілька років потому палац перетворили на п’ятизірковий готель, що функціонує й досі.
Сінтра — це прекрасне історичне місто. Неповторна архітектура й унікальна природа — не дивно, що воно так подобається мандрівникам. Обов’язково завітайте туди — це місце в жодному разі не розчарує вас!
Роксоляна Орищин та Валерія Вербова
Головне фото: ua.topvoyager.com
