Хіросіма — це місто, яке не є схожим на інші через свою трагічну історію. Ядерне бомбардування наприкінці Другої світової війни завдало йому настільки великих руйнувань, що багато людей і не вірили в те, що його можна відновити. Але Хіросіма змогла повстати з попелу та стати сучасним прогресивним містом.
Ядерне бомбардування — це та частина історії, яку Хіросіма ніколи не зможе забути. Тому не дивно, що більшість пам’яток міста стосується саме цієї теми.
Хіросімський меморіальний «Парк Миру»
Хіросімський меморіальний «Парк Миру» — це парк, у якому розташовані будівлі, які зображують наслідки бомбардування, та пам’ятники, присвячені загиблим та постраждалим людям.
Зокрема, найвідоміший із монументів присвячений пам’яті Садако Сасакі — 12-річній школярці, яка померла через променеву хворобу, спричинену наслідками ядерного вибуху. Із нею пов’язана доволі сумна, але водночас цікава історія: перебуваючи в лікарні, Садако дізналася про легенду, яка мовить, що будь-яке твоє бажання обов’язково здійсниться, якщо збереш тисячу паперових журавликів. Дівчинка надихнулася цим і почала робити пташок, але, на жаль, не встигла зробити їх усі. Цю справу закінчили її найкращі друзі, і Садако поховали саме разом із цією тисячею паперових журавликів.
Садако Сасакі стала справжнім уособленням того болю, який принесло ядерне бомбардування. На пам’ятнику дівчинка зображена в руках з журавликом, який зараз став символом миру. На постаменті також розміщена чорна мраморна плита, на якій японською мовою написані такі слова: «Це наш крик. Це наша молитва. Заради встановлення миру в усьому світі».
Також у «Парку Миру» можна побачити монумент під назвою «Вогонь миру». За ідеєю творця пам’ятника, всесвітньо відомого архітектора Кендзо Танге, вогонь на ньому буде палати доки, доти не зникне вся ядерна зброя на Землі.
До речі, відвідання меморіального «Парку Миру» є обов’язковим для всіх японських школярів, адже це входить до їхньої шкільної програми.
Купол Гембаку
Купол Гембаку — це одна з найвідоміших та небагатьох будівель, яка вціліла після вибуху. Точніше, від неї насправді залишилися тільки руїни, але це дійсно можна вважати справжньою вдачею, адже решта території міста була зрівняна із землею, а сам епіцентр вибуху був розташований за 150 метрів від побудови.
До бомбардування ця будівля в доволі незвичному для японців європейському стилі мала назву «Дім сприяння промисловості префектури Хіросіма» та була виставковим центром торгово-промислової палати Хіросіми.
Після вибуху будинок вирішили не реставрувати та залишити його в тому ж вигляді як нагадування про трагедію, щоб застерегти людство від розв’язання ядерної війни. Зараз там усе ще можна побачити годинник, який зупинився саме в той момент, коли відбувся вибух, та сходи, на яких назавжди залишилася тінь людини.
У 1996 році Купол Гембаку був занесений до списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Хіросімський меморіальний «Музей Миру»
Хіросімський меморіальний «Музей Миру» розташований у вищезгаданому «Парку Миру» та складається з двох корпусів, спроєктованих архітектором Кендзо Танге — Головного та Східного.
Головний корпус сконструйований так, що простір між земною поверхнею та піднятою підлогою символізує здатність людей знайти сили, щоби повстати із попелу і продовжити жити далі.
Його експозиція хоча і присвячена трагедії, але є доволі різноманітною — у ній можна побачити фотографії, аудіо- та відеозаписи, які були зроблені після вибуху, зібрані свідчення постраждалих та навіть речі загиблих від бомбардування. Усі ці артефакти об’єднує одна проста мета — показати горе й біль мешканців Хіросіми, розповісти про жахливі наслідки цієї катастрофи, щоб посприяти ліквідації атомної зброї в усьому світі та досягти миру.
Натомість експонати Східного корпусу присвячені участі Японії у Другій світовій війні та висвітлюють історичні й політичні передумови та причини бомбардування. Окрім самої виставки, там можна також відвідати картинну галерею та бібліотеку, де проводять різноманітні культурні й освітні заходи.
Замок Хіросіма («Замок коропів»)
У Хіросімі є й інші пам’ятки, які не стосуються трагедії. Наприклад, замок Хіросіма, який також відомий як «Замок коропів». Таку народну назву пам’ятка дістала на честь місцевості в районі дельти річки Ота, у якій вона розташовувалася — «затоки коропів».
Палац був збудований у 1589 році як головний замок роду Морі та став найбільшим замком у Західній Японії на той час. Згодом, упродовж наступних 300 років, він слугував основною резиденцією даймьо Хіросіма-хан. Потім був перетворений на один із командних центрів Імперської армії Японії, що зрештою призвело до його знищення під час бомбардування наприкінці Другої світової війни.
Як і решта будівель міста, пам’ятка була частково відбудована у 1958 році за пожертви місцевих та стала музеєм. Зокрема, були відновлені храм сінто та основна центральна вежа замку, з оглядового майданчика якої відкривається неймовірний краєвид на все місто.
У самому музеї, який розташований у приміщенні палацу, представлені експонати, присвячені як історії будівлі, так і японській культурі загалом.
Як доїхати?
З Києва до Хіросіми немає прямих авіарейсів — до міста можна дістатися лише з 1–3 пересадками в різних аеропортах світу (найчастіше — в аеропортах Франкфурту чи Дохи).
Хіросіма — це місто, яке хоча й зазнало однієї з найбільших трагедій за всю історію людства, але змогло почати з чистого аркушу. Зараз у цьому гарному зеленому місті про катастрофу нагадують лише руїни окремих будівель та різноманітні монументи. У шаленому вирі життя люди ніколи не забувають про минуле міста. Вони про нього пам’ятають, щоб збудувати для своїх нащадків щасливе та мирне майбутнє.
Варвара Борисовська
