Здавалося б , що ще можна писати про Львів? Усі його принади й богемні місця позначені на кожній карті міста, а «секретики» культурної столиці країни відомі кожному туристові. Ми поспілкувалися з палкими прихильниками Львова й готові розповісти все для того, аби зробити ваш візит до міста Лева неперевершеним.
Чому Львів?
«Тут панує інша атмосфера – не така, як у звичайному місті. У людей своя ментальність, яка демонструє чи не найкращі риси українців. Ти почуваєшся живим, хочеться дихати на повні груди й насолоджуватися неймовірними краєвидами. Львів пронизаний історією українського роду й зберіг у собі ще вдосталь нерозгаданих таємниць», – розповідає Тетяна, студентка.
І справді, скільки б разів ви не приїздили сюди, щоразу знайдете щось незвідане та нове. Ідеться не про нові кафе та кнайпи, які з’являються тут зі швидкістю світла, а про атмосферні місця з багатою історією й неординарними та неповторними традиціями.
«Я була у Львові двічі. Першого разу купувала карту міста та найняла екскурсовода. Удруге поїхала вже за три роки, майже не орієнтувалася на місцевості. Коли приїхала, місто саме підказувало мені, куди йти. Тут неможливо заблукати, а якщо так і станеться, люб’язні львів’яни не дадуть пропасти – завжди допоможуть та підкажуть, а якщо гарно попросите, то ще й проведуть», – розповідає студентка Анна.
Де переночувати?
Це перше питання, з яким ви зіштовхнетесь у Львові, коли прибудете на вокзал. Звичайно, якщо ви відповідальний та досвідчений турист, то забронюєте житло якомога раніше. Це може бути будь-що – готель, квартира, хостел чи кімната. Як ви вже зрозуміли, найдорожчі варіанти – готель та власна квартира. Хоча й тут ціни бувають різними. Орендуючи квартиру, треба пам’ятати, що і в місті люб’язних та дружелюбних людей є ті, хто прагнуть нажитися на туристах. Багато власників вимагають аванс за апартаменти, якщо ви хочете забронювати їх раніше. Тут все залежить від вашого вибору, бо це своєрідна лотерея – інтернет-аферистів ніхто не скасовував. Можна винайняти квартиру через агентство, але це обійдеться дорожче. Щодо готелю – варто просто зателефонувати заздалегідь, і тоді кошти ви заплатите вже при поселенні. Цінова політика різна. Двокімнатна квартира з усіма зручностями коштує приблизно так само, як і чотиризірковий готель. Хостел знайти набагато легше, і коштує це значно дешевше. Цей варіант підходить для тих, хто має обмежений бюджет і бажання мати сусіда в кімнаті (інколи не одного, а частіше – більше трьох).
Як доїхати?
Звичайно, можна взяти таксі, їх на вокзалі вдосталь. Але цінова політика дещо різниться. Можливо, це залежить від темпераменту водія або його настрою – невідомо. Фактом залишається лише те, що маршрут від вокзалу до однієї з найвидатніших пам’яток Львова, Театру опери та балету імені Соломії Крушельницької, коливається в районі 90-150 гривень. Разюча різниця, чи не так? Вихід є! Трамвайні колії мають маршрути, подібні до мережі метрополітену. За три гривні ви можете доїхати, куди лиш вам заманеться, але за габаритний багаж доведеться платити окремо – рівно стільки, скільки б заплатили за свого товариша.
Куди йти?
Ну от. Доїхали, поселилися. Куди йти? Звичайно, на один з найвисотніших оглядових майданчиків міста – Львівську ратушу. Може комусь після дороги буде й важко здолати 408 сходинок, але воно того варте. Коштує ця радість 20 гривень. Нагорі ніхто квитків не перевіряє, тож можна прошмигнути й зайцем, але всі бояться спускатися й підніматися вдруге, тому сумлінно купують квитки. У підйомі на ратушу комфорту мало – вузькі й часом слизькі сходинки, але той краєвид, що чекає на вас вгорі, вартий усіх цих зусиль. Тут ви обов’язково видивитесь, куди б піти далі, і, звичайно, зробите купу характерних для цього місця фото. Вам пощастить, якщо потрапите у той час, коли дзвонять у дзвони.
Якщо ви приїхали дізнатися історію Львова та відвідати всі його церкви й собори, найміть особистого екскурсовода. Його послуги коштують 100 гривень на годину, але так, як він вам розповість про історичний Львів, не розповість ніхто. Просто на вулиці вам пропонуватимуть різноманітні екскурсії – куди їхати, вирішувати вам. Але найвидатнішими історичними пам’ятками Львова залишаються Личаківській цвинтар, Високий Замок та підземні ходи під містом.
Які заклади відвідати?
Далі пройдемося найкращими львівськими кнайпами, кафе та ресторанами.
Варто почати з !FEST – це мережа креативних ресторанів та проектів з оригінальними концепціями. До цього холдингу входять ресторації-музеї «Гасова лямпа», «Дім легенд», «Італійський дворик», «Криївка», а також Майстерня шоколаду, Копальня кави, Галицька жидівська кнайпа «Під золотою розою» та багато інших ресторацій та їдальнь. Також холдинг має свої благодійні проекти, мережу магазинів, хостел; сюди ж входить найвідоміше видавництво Галичини – «Видавництво Старого Лева». Перше, що вам варто зробити, відвідавши хоч один з їхніх закладів, – оформити бонусну картку LOCAL, і при наступному візиті матимете багато знижок та подарунків. Також вона згодиться в «Найдорожчій ресторації Галичини» (або «Масони»), адже тут з картою LOCAL ціну знижують у 10 разів. Перлина холдингу емоцій, найепатажніше місце культурньої столиці – «Мазох-cafe». Тут разом зі стравами та напоями подають розваги для дорослих. Їхній девіз – «Спекотно. Гостро. Літературно». Не відомо чи літературно, а от спекотно буде всім.
«У Львові мандрувала з дорослою онукою. Обійшовши всі пам’ятки міста, вирішили зазирнути в те кафе, навколо якого крутиться стільки розповідей та легенд. Нічого особливого, доки не зайдеш усередину. Мені було цікаво подивитися. Добре, що офіціанти наді мною зжалилися й не стали приправляти мій напій тими забавками. Але молоді подобається, і не дивно, що саме у Львові знайшлося місце для такого несамовитого ресторану», – розповідає Галина, пенсіонерка.
Зовсім полярною до попередньої є ресторація «Дім легенд». Тут чотири рази на добу, за місцевим львівським часом, «оживає легенда». На вході вас зустрічає Сажотрус, який пригощає аперитивом та печивом. Кожен з п’яти поверхів ресторану має свій дизайн, історію, так би мовити. Якщо все ж таки потрапите до «Дому легенд», зайдіть до туалету – тут вас точно здивують. Приємно чи не дуже – вирішуйте самі. На даху є димар, і сажотрус тут сидить вже не справжній. Але за легендою, якщо втрапити монеткою в його капелюх, то буде вам щастя. Поцілити виходить не в кожного, тому на терасі на поверх нижче стоять парасолі, щоб не травмувати гостей, які насолоджуються там їжею.
Просто навпроти заманює живою музикою до себе Галицька жидівська кнайпа «Під золотою розою». Це суто єврейський заклад і цін у меню ви не побачите – тут треба торгуватися. Спочатку вам запропонують ціну, яку можна «збити» чи не втричі, можливо, вас попросять щось подарувати «Тьоті Розі», але зрештою принесуть рахунок, що не перевищуватиме середніх львівських цін.
Особливої уваги заслуговує «Криївка». Це один з найколоритніших закладів міста – він не має адреси, зовсім секретний, сюди неможливо потрапити, не замовивши столик (або приходьте рано вранці). Тут вартовий пускає лише тих, хто знає гасло, а потім своєрідно перевіряє, чи є серед вас москалі. Цей заклад найвідвідуваніший у Європі – має понад мільйон гостей за рік.
А що додому привезти зі Львова?
Каву та шоколад, звичайно. У Львівській копальні кави ви не тільки знайдете сувеніри та смачну каву, а й зможете побувати у шахті, де «видобувають» каву. Майстерню шоколаду знайти зовсім просто – за запахом. Це просто казка для всіх, хто любить поласувати солоденьким – тут можна придбати різноманітні подарункові фігурки з шоколаду, цукерки, випити кави та подивитися, як робиться шоколад, через прозору вітрину в майстерні.
Ще в списку того, що необхідно привезти зі Львова – книги з «Видавництва Старого Лева», хоча їхні магазини є і в інших містах України.
Львів прекрасний у будь-яку пору року, тут завжди повно гостей. Але особливий час у місті – різдвяний. У цей період ціни піднімаються вдвічі, а туристів стає більше ледве не втричі. Але різдвяний Львів не може зрівнятися із жодним містом України у цей час.
Про Львів можна писати безкінечно – казка тут не закінчується ніколи. Але скільки б ви не читали про місто Лева – не зможете зрозуміти його, доки не побачите на власні очі.
Анна Дрофа
