Гірський туризм останнім часом знову набуває популярності й навіть перетворюється на модну тенденцію. Що цілком логічно, адже в нашій країні є для цього прекрасні природні умови. Якщо вам хочеться відпочити від великого міста, отримати нові враження і зрештою приєднатися до любителів активного відпочинку на природі – обирайте своїм хобі гірський туризм. Окрім усього перерахованого ви ще й буквально зможете дійти до неабияких вершин. Правда, щоб сповна насолодитися солодким смаком перемоги, не забудьте завчасно ознайомитися з усіма потенційними небезпеками. Тому що гори – це не лише романтика й красиві пейзажі, але й величезна кількість небезпек.
Підготовка до пішохідної подорожі має бути ретельною. Люди часто ставляться до цього несерйозно, а то і взагалі нехтують. Хоч варто добре усвідомлювати, що в горах ви будете далеко від цивілізації й не завжди зможете вжити необхідні заходи.
Саме тому слід, передусім, серйозно підійти до вибору групи (навіть не думайте йти в гори одинаком-початківцем), з якою ви відправитеся в подорож, і організації, яка забезпечить підготовку до походу. Вона повинна гарантувати добре продуманий маршрут, план, надати запасні варіанти дій і забезпечити зв’язок з населеними пунктами, ознайомити з правилами поведінки. Якщо ви новачок, то не намагайтеся долучитися до групи професійних мандрівників. Шукайте людей, з якими матимете подібного рівня фізичну підготовку, туристичні навички, бажано ще і ровесників.
Потурбуйтеся і про власне здоров’я: перед підйомом у гори обстежтеся й отримайте дозвіл лікаря.
Як харчуватись, щоб добре почуватись
Звичайно, важливо, на яку висоту і на який термін ви прийшли в гори. На малих висотах можете не змінювати власного раціону й вживати висококалорійну їжу. При тривалому перебуванні в горах харчуйтеся, як місцеве населення.
Також великі фізичні навантаження потребують особливого питного режиму. На висоті зменшується рівень всмоктування води й різних речовин. Це призводить до порушення процесів травлення й всмоктування їжі. Зневоднення організму позначається на самопочутті та настрої. Тому кількість вжитої рідини на час перебування високо в горах, і особливо при проведені інтенсивних робіт, пов’язаних з рухом по гірських ділянках, має становити не менше чотирьох літрів на добу. Майте на увазі, що замість води їсти лід і сніг не можна.
Пам’ятайте, що вживання гарячої їжі вранці й вечері обов’язкове, не зважаючи на те, що час приготування, а також витрати палива в умовах високогір’я збільшуються через пониження атмосферного тиску.
На великих висотах можуть змінюватися й смакові уподобання. Хочеться або кислого, або дуже солодкого, або солоного. Тому додавайте до їжі прянощі і приправи.
Щоб займатися тривалою, інтенсивною роботою в умовах високогір’я, попіклуйтесь про підвищену кількість вітамінів, особливо тих, які сприяють покращенню обміну речовин в організмі.
Вогонь – добрий слуга, але поганий господар
Насправді гірські походи дуже небезпечні і часто виникають всілякі несподіванки, пов’язані з неправильними діями туристів. Необережна поведінка з багаттям чи похідною газовою кухнею, перекидання посуду з гарячою їжею й обварювання окропом або парою – досить поширені причини травм. Якщо вам випала роль чергового біля багаття, то краще надягніть довгі штани, взуття й рукавиці. Переконайтесь у надійності вогнищевих рогульок, поперечини або тросу для підвіски відер. А вже приготовану гарячу їжу переставте туди, де на неї ніхто не наступить.
Щоб запобігти перекиданню посуду з гарячою їжею при використанні примусів можете самостійно виготовити похідну кухню.
Дихайте глибше
Думаєте, що існує лише морська хвороба? Помиляєтесь. У горах через недостачу кисню та низький тиск у вас може розвинутися гірська. Першими її сигналами є задишка, запаморочення, головний біль, шум у вухах, нудота, сонливість, м’язова слабість, кровотеча з носа та зміна психічних реакцій. Ці прояви можуть з’являтися вже на висоті 2-2,5 тис. м.
Зазвичай вона вражає людей із ослабленим імунітетом. Тому вам треба потурбуватись про правильно проведену акліматизацію, достатню тренованість організму перед походом, раціональне харчування та здоровий сон. Також їжте побільше кислих продуктів, що містять вітамін С.
Кожен організм по-різному переносить гірську хворобу. При слабких її ознаках достатньо розвантажити потерпілого і зменшити темп руху групи. При ускладненнях – дайте хворому перепочити, забезпечте йому спокій і напоїть солодким міцним чаєм. Якщо стан все рівно погіршується, то спустіться на меншу висоту.
Обережно, каменепад!
Однією з найпоширеніших небезпек у горах є каменепади. Навіть невеликий камінь, що зірвався згори, може стати причиною катастрофи. Він захоплює за собою інші шматки та брили породи і може викликати цілий град. А удару тільки одного невеликого каменя, що летить з великою швидкістю, досить, щоб нанести людині тяжку травму.
Отож, відправляючись у гори, пам’ятайте, що падінню каменів сприяють сильні пориви вітру, грозові розряди блискавки та грому, необережні рухи тварин та людей, але головним чином – різні добові коливання температури. Тому тримайтесь подалі від підніжжя крутих схилів, не ходіть по скельних жолобах та не перетинайте їх. Особливо небезпечними гори стають ближче до півдня і пізно ввечері, в умовах теплої ясної погоди. Якщо ж ви ненароком зачепили камінь, то докладіть максимум зусиль, щоб відразу його зупинити, або принаймні попередьте всіх, хто перебуває нижче. Навіть при каменепаді, що почався, можна вивернутися від удару, ривком вискочивши на безпечне місце.
Найгрізніша та найнебезпечніша
Якщо від каменепаду можна вивернутися, хоча не всі це можуть зробити, то від такої небезпеки, як лавина можуть врятуватися одиниці. Її недарма вважають найгрізнішою та найпідступнішою небезпекою гір, яка при наявності певної кількості снігу може виникати в будь-який час року і на схилах різної крутості.
Суха лавина несе цілком реальну небезпеку ядухи від проникнення дрібних часточок снігового пилу в дихальні шляхи. Мокра легко збиває людину з ніг і при зупинці швидко змерзається. Зрештою будь-яка лавина травмує й може стати причиною замерзання людини. Якщо ж ваша туристична група виявилася в зоні підвищеної небезпеки, усе залежатиме від швидкості реакції та рішучості дій. Помітивши лавину, чимдуж скидайте рюкзаки, розпускайте кінці лавинних шнурів і тікайте вбік від лавини. При сухій пилоподібній лавині важливо вчасно щільно закрити чимось рот і ніс.
Якщо ж ваша група потрапила під лавину й хтось зник, найперше віднайдіть та витягніть його зі снігу. Надайте першу домедичну допомогу й якомога швидше доставте до кваліфікованого лікаря. Якщо ж людину не вдалося знайти, повідомте про це контрольно-рятувальний пункт, місцеве населення, інших туристів й альпіністів.
Оля Комиз
