Вивчаючи країну, ми звикли звертатися до її природи, культурних та історичних пам’яток, економіки тощо. А як щодо мови? Вона не лише є засобом спілкування, а й здатна відтворити детальний портрет менталітету кожного з народів.


«Лексика іноземної мови подібна до карти країни, яку ви ніколи не відвідували», – говорить Тім Ломас, викладач Університету Східного Лондона. І справді, слова можуть нам розповісти набагато більше, ніж здається на перший погляд, зокрема, вони змальовують цілу культуру та менталітет людей, що нею спілкуються.

Спосіб життя та інтереси

Завдяки своїй динамічності мова дуже детально відображає спосіб життя. Німецька мова, наприклад, дуже логічна й усюди має чітку структуру. Так і німці відомі світу як люди дуже організовані, пунктуальні, що завжди дотримуються порядку.

Італійці ж дуже палкі та пристрасні. Саме тому в їхній мові ви знайдете близько 20-ти способів зізнатися в коханні. Скажімо, «Ti amo» буде перекладатися як «Я тебе люблю», а от вираз «Ti voglio bene» матиме на увазі саме платонічну любов. «Sono innamorato» скаже про вашу закоханість, а свою симпатію виразять слова «Mi piaci tanto».

Люди, що чують англійську мову від американців, найчастіше скаржаться, що вони ковтають закінчення, а той цілі слова. Воно й не дивно, адже спосіб життя американців, як правило, доволі активний, особливо тих, хто живе у мегаполісі: потрібно бути в курсі всього, що відбувається у світі, встигати за останніми тенденціями, поспішати на роботу, приділяти час своїм хобі тощо. Навіть каву, на відміну від італійців, вони майже завжди просять дати із собою, щоб швидко випити її на ходу. Вони живуть поспіхом, тому й вимова їхня завжди поспішає.

Китайську ж граматику поліглот Дмитро Петров порівнює із рівномірним нанизуванням бусин. За його словами, це зіграло важливу роль в економічному прогресі Китаю, адже кропітка й методична робота китайців чимось нагадує конвеєр.

Фінансові справи найкраще обговорювати англійською. Ця мова не лише є міжнародною, але й дуже детально описує поняття, що пов’язані із грошима. Одне тільки слово «прибуток» в англійській має близька 40 варіацій. Це може бути прибуток від зароблених грошей, від акцій, прибуток від повернених, від виграних грошей, бухгалтерський прибуток тощо
Ескімоси, що живуть посеред снігу мають кілька десятків варіантів, як його назвати. Скажімо, слово «tlapa» позначає сніг, що не долітає до землі, «trinkyi» – перший сніг, але більшість із нас полюбляє взимку спостерігати чарівний «sotla» – сніг, що блищить на сонці.

А от східнослов’янськими мовами, до яких належить українська, найкраще обговорювати стосунки та почуття. Це пов’язано з тим, що слова нашої мови мають найбільшу кількість відтінків, тож найкраще передають саме те, що ми маємо на увазі. Недарма іноземці часто звертають увагу на теплий прийом українців та їхню відвертість.

Невимовні почуття

Усім нам іноді не вистачає слів, щоб висловити ті чи інші емоції, однак інші народи нерідко мають свої назви. Останнім часом усе більш поширеним стає данське слово «хюґе», що означає особливе почуття скандинавського затишку та щастя. Більше того, за останні роки це слово стало однією з визначальних характеристик данської культури. Отже, якщо ви поїдене до країн Скандинавії, сидітимете під пледом біля вогнища, що потріскує в каміні, питимете ароматний чай, то знайте, що ви будете почувати не просто затишок, а справжнє скандинавське хюґе. Спосіб життя північної Європи змальовує й слово «gökotta», що перекладається як «прокинутися раніше, щоб насолодитися співом птахів».

Завітаймо трохи південніше, до арабських країн. Хто ж не насолоджувався чарівними східними мелодіями? Саме тому, мабуть, в арабській мові є слово, що звучить як «тараб» і означає стан захоплення або екстазу, що може викликати лише музика.

Якщо під час подорожі до Німеччини ви почуєте, що місцеві хочуть побороти якогось внутрішнього свинособаку – не лякайтесь монстрів. Справа в тому, що німецька мова має слово «Schweinehund», що дослівно перекладається як «свинособака». Найближчий переклад українською – «внутрішній лінивець», тобто та уявна істота, що сидить у вас у середині й постійно змушує лінуватися й відкладати всі справи на останній момент. Якщо ж у вас до чогось буде претензія – сміливо використайте слово, що звучить як «байнаеляйденшафтсґеґенгайт» (щоб це вимовити, доведеться, звісно, потренуватись 😊). Не зважаючи на свою складність, слово має дуже ліричне значення: майже те, що вам потрібно, але не зовсім. Воно зустрічається як у побуті, так і у зворушливих мелодрамах.

Чудово зобразить менталітет японців слово «wabi-sabi». Ним позначають спосіб життя, що направлений на пошук краси в недосконалості, а також повне прийняття природного циклу життя і смерті. Недарма японська культура значною мірою направлена на возвеличення природи та спостереження за життям.

Про стосунки народу яґани, що живе на території Південної Америки, також можна судити за словами, які вони використовують. Так, наприклад, вони мають слово «Mamihlapinatapei», ним позначають мовчазний, але багатозначний та напружений погляд, яким обмінюються дві людини. У цей момент обидвоє прагнуть щось почати, але водночас не наважуються. Яґани у певних ситуаціях легко обходяться жестами й мімікою, розуміючи одне одного без слів.

Іспанці ж у свою чергу славляться своїм мистецтвом жити, насолоджуючись. Якщо багато хто знає про сієсту – традицію післяобіднього сну (приблизно з 3-ї до 6-ї дня), то мало хто чув про слово «sobremesa». Ним називають час, проведений за приємною бесідою за столом після обіду або вечері, коли ви, неспішно попиваючи вино, розповідаєте одне одному анекдоти або ділитеся приємними історіями.

Шотландці, судячи з їхньої мови, майстри потрапляти в незручні ситуації. Так, наприклад, вони мають ціле слово «tartle», що означає сум’яття, що з’являється, коли потрібно комусь представити людину, ім’я та прізвище якої ви раптово забули.

Корінне населення Гондурасу та Нікарагуа щиро вірить в існування лісних духів, тому в їхній мові є навіть слово, що позначає відчуття дотику до тіла когось або чогось під час лісової прогулянки. Деякі місцеві жителі вірять, що у такий спосіб духи жартують із ними, а називають це «yuputka».

А невимовне почуття, що часто навідується до туристів знають шведи. Вони називають його «resfeber» – це стан очікування та легкого неспокою перед прийдешньою подорожжю. Ще одне слово, яке описує емоції туристів родом з гавайської мови. Воно звучить як «akihi» й означає той незручний момент, що виникає, коли ви прослухали пояснення, як дійти до потрібного вам місця й одразу ж усе забули.

Кожна країна на Землі варта того, щоб її вивчати. І зовсім необов’язково користуватися виключно традиційними методами, роздивляючись лише карту або пам’ятки. Мова здатна розповісти не менше вражаючих деталей та захопливих цікавинок, що стануть у пригоді допитливому туристу. Варто лише проявити інтерес – і слова  стануть путівником та розкажуть набагато більше, ніж ви очікували.

Анастасія Зіміна