Чому Любліном варто гуляти пішки?

Яка ж вона – Польща і чому українці квапляться влаштуватися в цій країні. Ми, нашвидкуруч зібрані, несемося нічним автобусом до польського кордону. Ніч змінилася ранком. Сонячне проміння крізь шибку гладить заспане обличчя. Перше знайомство, здається, вдалося.

Пообіді автобус прибув до місця призначення, у Люблін, і ми, нарешті, після майже півдоби дороги ступили на землю наших сусідів. Виявилося, що від автовокзалу досить довго йти до центру міста, тому вирішили перекусити по дорозі. Ресторан «Кентукійська смажена курочка» славився незвичайною подачею страв, що базувалася на урахуванні етнічних кулінарних особливостей країни.

Дорога до готелю виявилась непростою: він знаходився на протилежному кінці міста, тож нам випала чудова нагода не лише дістатися до місця «Х», а й познайомитися ближче з Любліном. Загалом наша прогулянка тривала декілька годин, за цей час ми встигли пройтися парком з химерними деревами без зелені, зазирнути в деякі університети та поспілкуватися з місцевими жителями. Нам пощастило оминути мовний бар’єр, українську тут розуміли добре.

Ми дісталися готелю, коли присмерки повільно виповзали з-за багатоповерхівок. Нашим притулком на декілька днів виявився двоповерховий будинок, наче змальований з британських солідних вуличок. Будиночки стояли підряд, подібні за стилем та кольоровою гамою, прикриті садками з підстриженими деревами. Втомлені, ми попадали на ліжка.

Наступного дня нашим найкращим другом став високотехнологічний європейський транспорт – тролейбус, що відрізнявся від наших вітчизняних низькою підлогою, наявністю кондиціонерів і відеоспостереженням. Ми обрали досить класичний напрямок: відправилися до історичної частини міста. Це місце нагадувало Львів: напівзруйновані часом будівлі, сірі, вимощені бруківкою вулички, різностилеві помпезні пам’ятки

За два дні нам вдалося запам’ятати розташування центральних вулиць та визначних місць без допомоги карт. Головна перевага бюджетної подорожі – можливість зазирнути в усі потаємні куточки завдяки постійним прогулянкам. Тому не бійтеся відхилятися від маршруту, всі дороги ведуть до люблінських чудес: ви обов’язково натрапите на Краківську браму, побачите Люблінський замок та побуваєте на Замковій площі.

Олексій Морозов