Польські міста поєднують у собі західноєвропейську культуру та радянську архітектуру, сучасні технології та заглибленість у власну історію. Саме таким дуалістичним є невеличкий Люблін на північному сході країни. Його двері завжди відчинені для українських мандрівників.
Польща — країна Європейського Союзу, до якої українці їздять найчастіше. Мешканці західних областей України вже звикли подорожувати до східних польських воєводств, як до сусідів. Тому такі міста як Люблін, Жешув, К’єльце та навіть Краків створюють відчуття, що, навіть перетнувши кордон, ти почуватимеш себе як удома. Особливо це відчутно в Любліні, який знаходиться надзвичайно близько до українського кордону, зокрема відстань від Ковеля становить 172 км, тоді як від Києва до того ж Ковеля — більше 400 км. Люблін є одним із найстаріших міст у Польщі. Вважається, що ще з VI сторіччя на схилах гори Чвартек почали формуватись поселення. Наразі це столиця Люблінського воєводства, один із найбільших культурних та промислових осередків Східної Польщі.
Люблін претендував на звання «Європейської столиці культури 2016». Таку відзнаку щороку отримують два міста різних країн Європейського Союзу. Кандидатами на це звання в 2016 році були понад 20 міст Польщі та Іспанії. Попри те, що переможцями стали Вроцлав та Сан-Себастьян, культурне значення Любліна для Польщі не можна недооцінювати.
Це місто митців та культурних діячів, великих фестивалів і вуличних вистав, театрів та галерей, музеїв старовини та майстрів графіті. Мистецьке життя Любліна є неймовірним поєднанням стародавніх легенд та сучасних мистецьких технік. Польський письменник та театральний діяч Кшиштоф Чижевський запропонував зробити робочим окресленням ідентифікації міста вираз «Фокусник Сходу», що є не тільки алюзією на роман Ісаака Зінґера «Фокусник з Любліна», а й розглядає поняття «схід» і як географічну та геополітичну позицію міста, і як відродження після великої зміни.
Також Люблін вважають містом діалогу, що лише 20 років тому почало займатись аналізом своєї історичної спадщини, пошуком об’єднувальної ланки між минулим, сьогоденням і майбутнім. Це місто, яке намагається повернути собі втрачену ідентичність. Також Чижевський наголошує, що Люблін має зосередитись на побудові співдружності з сусідніми містечками й селами, з воєводствами та навіть країнами, зокрема з Україною. Але найголовніше, що це місто має створити внутрішній діалог, тобто стати плацдармом для культурних та мистецьких дискусій, які впливатимуть на розвиток європейської культури. В Любліні, як ніде в іншому місті, є все потрібне для цього, адже він знаходиться на межі Заходу та Сходу й органічно поєднує в собі елементи різних культур.
Люблін насправді студентське місто, адже на його невеликій площі розташовуються 5 потужних академічних центрів: університет Марії Кюрі-Склодовської, Люблінська Політехніка, Люблінські медична та аграрна академії, Люблінський католицький університет ім. Павла ІІ. Зокрема студентське містечко університету Марії Кюрі-Склодовської, що складається з корпусів факультетів, великої бібліотеки, двох гуртожитків та центру вивчення мов, розташоване в самому центрі міста. Католицький університет ім. Павла ІІ теж знаходиться поблизу старої частини Любліна. Таке розташування робить життя студентів набагато зручнішим, адже і навчання, і розваги, культурні й торгівельні центри знаходяться дуже близько.
Також обидва університети мають літні школи, які спрямовані на ознайомлення іноземців з традиціями, культурою та історією Польщі, вивчення мови та навіть підготовку до вступу в університети. Такі літні навчання тривають близько одного місяця, впродовж якого студенти з різних країн світу мають змогу добре ознайомитися не лише з містом, а й із сусідніми важливими місцями, такими як Казім’єж Дольни, Майданек, Наленчув та Пулави. Аби пізнати Польщу, треба з повагою поставитись не лише до її сучасної краси, а й до жахів історії — великої кількості концентраційних таборів.
Місцеві мешканці говорять, що під час канікул кількість населення зменшується на третину, адже всі студенти роз’їжджаються по домівках. Також проживання для студентів є досить недорогим. Державні університети надають студентам місця в своїх гуртожитках, що коштують близько 300 злотих на місяць. Також можна винаймати приватну квартиру. Є також кімнати у приватних гуртожитках, які вартують близько 400-600 злотих на місяць.
Кожен, хто уважно роздивлятиметься люблінську архітектуру та сучасне мистецтво помітить, що недаремно Люблін називають «козлиним градом». Перш за все, ця тварина пишніє на гербі міста. На ньому зображено білого козла, що ласує виноградною лозою. Мешканцям міста так подобається власний герб, що тварину можна побачити у вигляді і пам’ятника, і флюгера на адміністративних будинках, на графіті, якими прикрашені стіни (студентське ж місто, чи не так?) та навіть на вивісках маленьких кав’ярень, десятки яких знаходяться на старій площі. Та не сподівайтеся побачити справжніх козлів в центрі міста, але ретельніше дивіться під ноги, раптом наступите на черговий мальований прояв люблінського патріотизму.
Тамара Овчаренко