Шаурма. Як страва з Близького Сходу підкорила Європу?

Статті

Нині шаурму можна скуштувати не лише в кіосках біля зупинки, а й в елітних закладах столиці. Та що ми знаємо про «спокусницю студентських сердець»?


Шаурма – близькосхідна страва з піти або лаваша, начинена смаженим рубленим мʼясом (індичатина, курка, яловичина та свинина), свіжими овочами та переважно заправлена соусом на основі майонезу чи сметани. Звичайно, залежно від закладу, вподобань та країни рецептура страви постійно змінюється. Так, вона вже далеко не така, як тисячу років тому в Дамаску, де її колись вперше приготували. Щоправда одне правило залишилось без змін – шаурму НІКОЛИ не їдять столовими приборами.

З чого все почалося

Країною походження страви вважають Сирію. Тоді, звичайно, не було такої кількості варіацій, як зараз – обходились обсмаженим мʼясом, загорнутим в коржик з муки і води. Потім мʼясо почали маринувати, а на додачу до нього класти салат і овочі. Чесно кажучи, популярністю страви можна завдячити мігрантам з Туреччини.  Сама назва «шаурма» повʼязана з турецьким кулінаром Кадиром Нурманом, який у 1972 році відкрив невеличкий кіоск у Західному Берліні для охочих швидко та ситно перекусити. Так і зʼявився один із сучасних виглядів знайомої нам усім страви в лаваші. 

Особливості приготування

Мʼясо

Це основний інгредієнт страви. Мʼясо, мариноване не менш ніж добу, розміщують на вертикальний шампур біля нагрівальних елементів.

Маринад на будь-який смак – кефірний, оцтовий, винний, з лимонним соком і східними спеціями. В процесі обсмажування готові шматочки зрізають ножем, а потім подрібнюють.

Найкращу шаурму готують зі стегна – тоді вона соковита. Картоплю фрі ж, до речі, додають зазвичай для того щоб зменшити кількість доданого мʼяса.

Також варто звернути увагу на гостроту соусу. Часто гостротою маскують зіпсовані продукти, переважно мʼясо. В ідеалі рекомендуємо відвідувати лише перевірені заклади. 

Соус 

Так як у оригінальному рецепті соусу не було, важко визначити той «традиційний рецепт» соусу. Оскільки інгредієнти додають різні, соуси відповідно відрізняються також. Іноді основою соусу є, так званий у народі, «кетчунез»: суміш майонезу та кетчупу, а іноді до сметани додають зелень та спеції. Як правило, можна виділити часниковий, кефірний, томатний та майонезний соус. У кожного кухаря – авторський рецепт. 

Тож лаваш чи піта? 

Знову ж таки – все залежить від регіону. Лаваш вважається традиційним варіантом, але це не означає, що загортати начинку в піту – погана ідея. Більше того, у Південній Європі навіть набирає популярність італійська фокачча – тонкий без дріжджовий коржик.

Відкриваймо кухню Сходу разом, так смачніше!

Аліна Зозуля