Повномасштабне вторгнення в Україну суттєво вплинуло на наш малий і великий бізнес. І більшість погодиться: найбільше «під гарячу руку» потрапив саме туризм.
Як «виживає» туристичний бізнес, коли головною метою виїзду за кордон є евакуація, а готелі наповнені вимушено переміщеними особами? З’ясовуємо у цій статті.
Державне агентство розвитку туризму повідомляє: у 2021 році турбізнес приніс держбюджету 244 млн грн туристичного збору, що є рекордним показником за всю історію незалежності України. Хто знає, наскільки б зросла ця цифра, якби не сусідня держава, яка посягнула на наші території й розв’язала повномасштабну війну.
Закритий повітряний простір і високі ризики для життя поставили туристичні агенції й компанії на межу банкрутства. Як говорив керівник та засновник Smart Education Hotel School Олександр Чорний у своїй статті РБК — Україна, «питання безпеки для туриста з будь-якої країни — “номер один” упродовж всієї подорожі». А країна, де кожного дня лунають повітряні тривоги й розгортаються активні бойові дії, на жаль, не може похвалитися стабільною безпековою ситуацією. Таким чином, в’їзний і діловий туризм фактично завмерли, що призвело до наступних наслідків.
За перші шість місяців 2022 року представники туристичної галузі України сплатили на 25,7% менше податків, ніж за аналогічний період 2021 року, . Так, загальна кількість платників податків, які займаються туристичною діяльністю, за перше півріччя війни в середньому
скоротилася на 17%.
Тікаючи від активних бойових дій, значна кількість наших громадян заселилася в готелі та санаторії у більш безпечних місцях. Цим можна пояснити, що найбільшу частку надходжень до держбюджету за перші шість місяців поточного року сплатили саме вище згадані установи – майже 461 млн грн. Однак це все одно на 30% менше порівняно з першим півріччям минулого року.
Також зафіксований приріст сплаченого податку на 39% від діяльності пансіонатів та гуртожитків: вони слугували тимчасовим прихистком для людей, вимушених покинути свої домівки через війну. А от частка сплаченого податку від діяльності турбаз, кемпінгів і дитячих таборів відпочинку зменшилася на 59%.
І не дивно: з початком повномасштабної війни для туристичного бізнесу настали «темні» часи. Навіть епідемія коронавірусу не так болісно позначилася на цій діяльності.
«Коли був ковід, єдине, що стримувало подорожан — це певні обмеження: умовно, не вакцинований — не їдеш, — зазначає Олег Кучеренко, засновник туристичної фірми , й додає: — Зараз особливості нових законів спричинили дуже складну ситуацію: неможливість сплачувати гривні закордон поставила українські туристичні компанії на “грань виживання”». За словами бізнесмена, аби втриматися на плаву, представники туристичної галузі вимушені шукати нових партнерів закордоном, які готові допомагати під час складних оплатних операцій.
Однак, хоч ситуація із механізмом роботи туризму, м’яко кажучи, не втішає, варто все ж таки наголосити, що в Україні він мало-помалу оживає. Перманентний стрес у поєднанні з палким бажанням більше дізнатися про свою країну і відволіктися від інформаційного потоку спонукає українців знову подорожувати. Судячи по найбільшому розміру сплаченого податку, популярністю користуються Івано-Франківська, Львівська, Київська та Одеська області.
- Крім того, ДАРТ нагадує, що пересуватися країною не заборонено. Проте щодо безпечності мандрівки та правил відвідування певних локацій варто уточнити в регіональної Військової адміністрації, місцевої влади, ДСНС, поліції або військових. Не завадило б дізнатися про наявність укриттів по маршруту вашої подорожі, а туроператорам та екскурсоводам необхідно формувати шлях з урахуванням розташування бомбосховищ, адже вони несуть відповідальність за людські життя. Мандрівники повинні пам’ятати про комендантську годину. Зазвичай вона діє з 23.00 поточної доби до 05.00 — наступної, однак у деяких областях тривалість може різнитися, тож варто з’ясувати точні години.
Водночас виїзний туризм теж по-троху оговтується. Туристичні агенції знову стають до роботи, зазвичай організовуючи подорожі для тих, хто має право виїхати з України.
«Щойно окупаційні війська відійшли від Києва й ситуація більш менш стабілізувалася, до нас почали звертатися — звичайно, переважно жінки й діти. Як-не-як люди хочуть відпочивати», — наголошує Олег.
А як щодо майбутніх перспектив туристичного бізнесу в нашій державі? Олександр Чорний запевняє: бум на подорожі до України ще попереду, й ми точно будемо у топ-5 країн світу для відвідування. Однак Олег Кучеренко впевнений, що для розвитку цієї галузі повинні бути створені відповідні умови:
«Якщо все минеться й наша влада усвідомить, що турбізнес налічує більше 100 тисяч робітників, спроможних оплачувати податки; якщо вона не буде робити кроки, що фактично паралізують туристичну модель, то перспективи є. Однак наразі потрібно бути винахідливими, аби втримати клієнтуру і забезпечувати сервісом, який від тебе очікують».
Отож, війна виявилася майже руйнівною для туристичного бізнесу. Закритий повітряний простір, складнощі з оплатою й нестабільна безпекова ситуація, здавалося, звели нанівець усі необхідні умови для «виживання» туризму. Проте, незважаючи на всю складність обставин, український турбізнес продовжує функціонувати. Він адаптується до нових реалій, шукаючи обхідні шляхи, створюючи засади для свого майбутнього розвитку та працюючи заради єдиної спільної мети — перемоги України.
Джерела:
Аліна Покропивна
