Часто найпривабливішим містом в Ізраїлі називають Єрусалим. Від його величі, історії, колоритності культур і релігій захоплює дух. І тижня, і десяти днів для цього міста буде замало. А якщо у Вас є лише 2,5 дні, то що оглянути в першу чергу?
Якщо ви приїжджаєте на головний автовокзал, до стін старого міста ви підете жвавою вулицею, із швидкісним трамваєм, безліччю магазинів і кафе Це – Яффа стріт. Вона впирається у високі фортечні стіни кольору пісковика й однойменні ворота. Від них вже починається й вулиця старого Єрусалиму.
Лайфхак. Одразу зліва біля яффських воріт розташований інфоцентр. Тут можна взяти карти міста, поставити співробітникам запитання і завантажити аудіогід вулицями старого Єрусалиму у формі додатку на смартфон. Крім того, від інфоцентру щодня об 11 і 14 годинах вирушають безкоштовні тури містом.
Взагалі, більше половини площі міста всередині фортечних стін – це суцільний ринок. Здається, що заблукати тут легко, але насправді це не так. Навкруги встановлено безліч покажчиків, і рано чи пізно ви вийдете до якої-небудь пам’ятки, за якою легко зорієнтуватися.
Цей великий ринок дуже наближений до класичного уявлення про східні ринки з казок “1001 ночі” – золото, килими, спеції, кераміка, мідні вироби тощо. Продавці намагаються забалакати і затягнути тебе до своєї крамниці. Вони активно торгуються і навіть не забудуть пригостити вас горням чаю чи кави. На ринку немає чітких годин роботи, але приблизно він відкритий для відвідування з 9 ранку до 7-8 вечора.
Ще одна річ, яку не треба забувати: в старому місті на туристів радо полюють усілякі “причепи” – настирливі консультанти, що пропонують приватні тури, екскурсії. Часом вони дуже набридають. Це – майстерні закликАли. “У вас є карта міста? Ні? Ходімо, я вам дам її задарма, тільки вона в мене в магазині, тут за рогом”. Найголовніше для них – це почати розмову, а далі вже справа техніки.
Як відомо, старе місто ділиться на чотири квартали – єврейський, мусульманський, християнський і вірменський. Чітких кордонів немає, вони плавно перетікають один в один. Важко навіть уявити, як вони вживаються разом і як на такому порівняно невеликому просторі розмістилося так багато культурних пам’яток.
Отже, перше, куди ведуть ноги кожного християнина, – Храм Гробу Господнього. Це багатоповерхова будівля, повністю оточена вуличками ринку. Вхід в храм розташовується у дворі, а на підході до храму можна купити церковне начиння, чотки, свічки, ікони.
Цікава деталь – так звані “нерухомі” сходи на другому ярусі, які ось уже понад 180 років стоять на карнизі грецької православної церкви і впираються у підвіконня вірменської апостольської церкви. Їх перебування на цьому місці символізує угоду між шістьма конфесіями, які спільно володіють храмом.
Перше, що зустрічає тебе в храмі – обвішаний лампадами Камінь Миропомазання, де омивали тіло Христа. Далі, трохи ліворуч, основний прохід з Кувуклії – невеликої каплиці, де безпосередньо і розташований Гроб Господній. Спереду ця споруда з рожевого мармуру, з лампадами та свічками, а з інших сторін це дерев’яна, потемніла від часу будова.
Праворуч від входу – сходи, що ведуть на Голгофу – місце розп’яття Христа. Невеликий затемнений простір з мозаїчними стінами, великою кількістю лампад і благоговійною атмосферою.
Взагалі приходити сюди краще рано вранці або пізно ввечері, коли практично немає людей, щоб побродити храмом слухаючи відлуння своїх кроків і надихаючись атмосферою величної споруди. Храм відкритий для відвідування в літній час з 5 ранку до 21 вечора, в зимовий з 4 ранку до 19 вечора.
Ще одне місце куди так чи інакше заведуть покажчики і ноги – Стіна Плачу. Це одне з найсвятіших для євреїв місць тому що це – єдина збережена частина Другого Храму, зруйнованого в 70 році н.е. Зараз цей майданчик служить місцем молитви для євреїв усього світу, які плачуть за втраченою величчю свого народу.
Відвідати її можна в будь-який час дня і ночі. Тут не тільки моляться, а й пишуть записки з бажаннями і залишають в щілинах між камінням. Відходити від стіни слід обличчям до неї, тобто не повертатися спиною, щоб молитви були почуті, а бажання збулося.
Єрусалим – місто, що об’єднує, дає надію та віру, як оазис у пустелі. Його святі місця оповиті неймовірною силою та незрівнянною атмосферою.
Сюди хочеться повертатися ще і ще!
Анастасія Гончар
