Між водою та небом: Краківський міст - галерея мистецтва

Великою помилкою у Кракові буде рішення прогулятися лише Старим містом, біля Вавелю та Площею Ринок. Такі райони міста як Казімеж та Подгуже менш популярні серед туристів, проте не поступаються ані історичністю, ані атмосферою. До того ж ці два райони з’єднує унікальний міст.

Дев’ять акробатів, вилитих з металу, балансують на канатах над головною річкою королівського міста Польщі. Ці скульптури — твори Єжи Кендзірека, художника та митця. Його неординарну виставку «Між водою та небом» було відкрито у Кракові у вересні 2016. Експозиція над Віслою планувалася як тимчасова й мала тривати пів року. Проте вона вже стала повноцінною частиною мосту імені отця Бернатка.

Фігури акробатів, зачеплені на мотузках і стрижнях з одним або двома опорними пунктами мосту, здається, суперечать законам сили тяжіння. Єжи Кендзірек зробив важкі та стійкі форми металу ефемерними та невагомими. Сам митець своєю творчістю показує новий напрямок в скульптурі, де поєднуються закони фізики та експеримент.

Єжи Маріан Кендзіора закінчив Гданську державну школу образотворчого мистецтва. Він володіє майстерністю у широкому спектрі образотворчих дисциплін: від графічних робіт, живопису,рекламної графіки до кераміки. Проте прославився Кензіора завдяки скульптурам.

У своїй роботі він зосереджується на кінетичних властивостях предметів. Таким чином, Кендзіора викриває фрагменти нашого світу, вказуючи на те, що дисонанс є його основою. Його скульптури не є класично красивими. Вони цікаві, гротескні та справжні – подібні до циркових акторів. Найбільша сила його скульптур полягає в цій невизначеності. Роботи Кензіори були показані на багатьох світових виставках, зокрема у Лондоні, Мадриді, Нью-Йорку, Монако, Маямі та Сан-Дієго.

На сьогодні Кендзіора займає посаду віце-президента польських скульпторів і є членом Всесвітнього симпозіуму з питань руху скульптур.

Краківський пішохідний міст Бернатка (Kładka Ojca Bernatka) — ідеальне місце для виставки на відкритому повітрі найдивовижніших акробатичних скульптур.

Будівництво пішохідного мосту сприяло культурному, соціальному та туристичному відтворенню вулиць, що ведуть до нього по обидва боки річки, а також прилеглої частини набережної Вісли. Він був відкритий 30 вересня 2010 року. Пересуватися ним можуть лише пішоходи та велосипедисти. Пішохідний міст, побудований за проектом авторського дизайну та художньої майстерні професора Анджея Гетера, має форму сталевої арки, що базується на плацдармах колишнього перехрестя. Вся конструкція мосту важить більше 700 тонн. Опорою сучасному мосту служить фундамент XIX століття.

За рішенням міської ради міст названо на честь отця ордену братів-госпітальєрів Лаета Бернатка, ченця, який на межі XIX-XX століть сприяв будівництву лікарні Боніфратроу в Кракові, яка існує донині.

Пішохідний міст Бернатка став у Кракові місцем закоханих, які залишають на його бар’єрах замки з ініціалами, а ключ кидають у Віслу.

Особливістю мосту з фігурами, що балансують, є й те, що він з’єднує між собою райони Казімеж та Подгуже. Обидва з них мають свій шарм та свою автентичність.

Казімеж здавна вважається єврейським кварталом. Перші євреї почали тут селитися ще у XIV столітті. З часом він став центром життя єврейської діаспори не лише в Кракові, але й в Польщі. Сам квартал не є великим за площею, але раніше тут були розташовані десятки синагог. Проте вони були знищені у часи Другої світової війни, а жителі заслані у нацистські концтабори Плашов або Освенцим. Cім синагог збереглося і їх вдалося реставрувати. Практично всі будинки в Казімежі мають історичне значення, тому їх не можна перебудовувати.

По той бік Вісли від Казімежа – правобережний район Подгуже. Пройшовши від мосту трохи вглиб кварталу потрапляємо на Ринкову площу. Так, в Подгуже є власна Ринкова площа. Це не дивно, адже Подгуже був заснований австрійцями у 1784 році як самостійне місто. І тільки з 1915 року він став районом Кракова.

Ринкова площа має форму трикутника. В одному з її кутів у 1901-1909 роках був зведений неоготичний костел Св. Йосипа (kościół św. Józefa). Величний храм з червоної цегли з ажурними башточками й фігурами святих у нішах височіє над усіма будівлями і його добре видно здалеку – навіть з протилежного берега Вісли, з Казімежа.

У Подгуже на вулиці Липовій (Lipowa) розташована та сама фабрика емальованого посуду Оскара Шиндлера, про яку багато хто дізнався з фільму Стівена Спілберга «Список Шиндлера», де працювали врятовані польські євреї. Зараз тут музей з постійною виставкою «Краків під час окупації 1939-1945 р.р.».

З 1942 року почалася депортація євреїв з краківського гетто в концтабори, і в березні 1943 року гетто було остаточно ліквідовано. Безліч людей було розстріляно прямо на вулицях, а інших вивезли в табір смерті Аушвіц-Біркенау (Освенцим). Своєрідним пам’ятником цим подіям є площа Героїв Гетто (Plac Bohaterów Getta) у Подгуже. Саме сюди зганяли євреїв під час виселення. У 2005 році на площі встановили незвичайний Меморіал – просто неба стоять ряди простих дерев’яних стільців. Стільці уособлюють речі, залишені мешканцями при ліквідації гетто.