Якщо вам не вистачає жахів у реальному житті і після виснажливого дня ви полюбляєте дивитись хорори, пропонуємо вам почитати про наймістичніші місця планети (а якщо вистачить сміливості, то, можливо, і відвідати їх) і поринути у неповторну атмосферу фільмів жахів.
Прип’ять, Україна
Прип’ять — яскравий приклад того, як блискучі перспективи призвели до жахливих наслідків. Місто було побудоване у 1970 році спеціально для працівників Чорнобильської атомної електростанції. В майбутньому воно мало стати великим залізничним вузлом, перетином магістралей та пристанню для річкового судноплавства.
26 квітня 1986 року всі перспективи міста, плани, цілі та мрії кожного мешканця були зруйновані. В цей день сталась одна з найбільших катастроф в історії атомної енергетики — аварія на четвертому енергоблоці ЧАЕС. Наступного дня з міста евакуювали близько 47 тисяч жителів. Людям заборонили брати із собою бодай якісь речі, адже все було просякнуте величезною дозою радіації. З того часу 30-кілометрова зона навколо станції стала зоною відчуження, а Прип’ять — містом-привидом.
Вже кілька десятків років містичне українське місто приваблює як науковців, так і любителів гострих відчуттів та нетривіального пізнавального туризму.
Психлікарня «Мальборо», США
Притулок для душевнохворих «Мальборо», що базується в Нью-Джерсі, відкрився на початку 1931 року керівництвом під доктора Дж. Б. Гордона як медичного директора.
Тут проводились розтини без згоди членів сім’ї, пацієнтів забивали до смерті, прив’язували до ліжка на 80 годин та навіть ґвалтували. У 1977 році лікарня була визнана «благодійним концтабором». Хворі там зникали безвісті, вмирали від задухи, а деякі навіть замерзали на смерть. Кількість самогубств і перерахувати складно.
Лікарня пропрацювала 67 років, до 1998. Жахливі події, що тут відбувалися, призвели до серйозного розслідування і закриття клініки. Зараз будівля абсолютно порожня, проте місцеві обходять її десятою дорогою, тому що тут помічали силуети невідомих. Шукачі пригод і любителі хорору можуть прогулятися в цьому містичному місці і відчути себе героєм «Американської історії жахів».
Озеро кістяків, Індія
Озеро Роопкунд в Індії також відоме як озеро Кістяків — це одне з найбільш інтригуючих і загадкових місць планети, що знаходиться в індійському штаті Уттаракханд.
У 1942 році тут була виявлена моторошна знахідка. Коли влітку замерзла вода почала танути, жах, який ховався на дні, вийшов на поверхню. Все озеро було заповнено більш ніж 500 скелетами.
Спочатку була версія, що останки могли належати японським солдатам, захопленим в полон під час війни, і з якихось причин вбитими британцями, проте пізніше виявилось, що кістки недостатньо свіжі, щоб належати солдатам 1939-1942 років. В результаті судмедекспертизи було виявлено, що скелети датуються ще 850 роком н.е.. Рештки так добре збереглися завдяки розрідженості повітря і постійним низьким температурам в регіоні.
Вивчення цього археологічного і кримінального феномена триває дотепер. Багато хто стверджує, що це кладовище могло бути результатом стародавнього ритуального самогубства. Однак найреалістичніша версія на сьогодні — це те, що всі ці люди загинули через аномальний град, адже в кожному знайденому черепі була виявлена невелика глибока тріщина, наче смертельні удари наносились звідкись зверху.
Готель Del Salto, Колумбія
У 1924 році в місті Сан-Антоніо дель Текендама був побудований дивовижний готель El Hotel del Salto. Тоді він був дуже успішним, що і не дивно, адже поряд знаходиться розкішний водоспад Текендама, що приваблював багатьох туристів. Через деякий час готель різко закрили, а довкола цього місця ходять зловісні легенди та чутки.
Офіційне джерело свідчить, що готель спорожнів через те, що знаходиться поруч із прекрасним водоспадом, який став страшно смердіти. Адже у річку, яка утворює цей водоспад, почали зливати каналізацію.
Інша ж версія говорить, що це місце прокляте. Назва водоспаду, що знаходиться поряд з готелем, перекладається як «відчинені двері». Її дали індіанці, які жили у долині річки понад тисячу років тому. Вони вірили, що тут живуть духи, які допомагають перейти в інший світ.
З моменту закриття готелю, це місце ніби магнітом притягує місцевих самогубців, а таємнича атмосфера немов зводить людей з розуму. Також ходять чутки про численних примар, що мешкають в будівлі колишнього готелю.
Замок Чіллінгхем, Великобританія
Замок Чіллінгхем був побудований наприкінці ХІІ століття на англійсько-шотландському кордоні, і став найстарішим «проклятим будинком» у світі. Історія замків Англії досить цікава і насичена, але стіни цієї будівлі досі пам’ятають багато жахів.
За час свого існування Чиллінгхем встиг побувати розкішним замком, суворим монастирем, солдатським бараком і форпостом, але популярність йому принесли замучені в ньому люди. Склепи, які зберегли на своїх стінах подряпини тих, хто був замурований в них живцем, темниці, колись наповнені останками в’язнів, і моторошна атмосфера, що панує на території чудового архітектурного творіння — усе це можна побачити тут.
Наприклад, туристи неодноразово бачили у Рожевій кімнаті замку хлопчика у блакитному одязі. Кажуть, його замурували з батьком живцем в одному із склепів. У Сірій кімнаті живе привид Мері Берклі, яка покінчила життя самогубством після відходу чоловіка до її рідної сестри.
Але найстрашнішою примарою Чиллінгхема вважається Мучитель Джон Сейдж, який володів замком і мав пристрасть до насильства. Якось він втратив контроль над собою і задушив леді Чарлтон, яка була його коханкою.
Туристи, яким мало примар, зазвичай вирушають на екскурсію до місцевої підземної в’язниці, адже там вражень точно вистачить на все життя. Багато хто скаржиться, що на території завжди відчувається присутність змучених людей, а в місячні ночі можна почути їх передсмертні крики.
Софія Афоніна
