Побачити Париж і закохатися

Статті

Купуючи свій перший і такий довгоочікуваний квиток до Парижа, я не будувала ілюзій, нічого не чекала від цього міста й була лише відкрита для знайомства з ним. І ось воно почалося!


Перше, що мене підкорило, це балкони прикрашені живими квітами. Видно, що парижани прагнуть до естетичності у всьому і роблять світ навколо себе краще.

На світлих вуличках Парижа розгортається справжнє театральне дійство: ось елегантна мадам поспішає на високих підборах на роботу, неподалік намагається відобразити мить вуличний художник, а там йде закохана пара. Єдине, чого не вистачає, так це музики, що супроводжувала б тебе всюди.

Мені здається, що для того, щоб відчути себе місцевим жителем, потрібно зупинитися не в готелі, а в квартирі. На сайті Airbnb знайшлася квартира, яка припала нам до душі. Так на тиждень нашим будинком стала маленька світла мансарда, у якій кожна деталь інтер’єру нагадувала про те, що ти в Парижі! Доповнювали картину вузькі дерев’яні гвинтові сходи, якими доводилося підійматися кожен день на шостий поверх.

Якщо часу на знайомство з містом не так багато, то без плану тут не обійтися. Ще в Києві ми склали список основних визначних пам’яток, які хотіли побачити, і проклали маршрут. В основному він складався з піших прогулянок, але й в метро ми заглянули. Досить подивитися на схему, щоб зрозуміти, що в Парижі метро досить заплутане, але на кожній станції є консультанти, які допоможуть вам розібратися. Багато станцій закриваються на ремонт і без допомоги тут не обійтися. Наприклад, до Версаля ми їхали з шістьма пересадками, але воно було того варте. До речі, мене здивувало те, що у поліцейських дорогу питати часто марно. Практично ніхто не знав, як пройти до Ейфелевої вежі з Латинського кварталу. Загалом, додаток Maps.me вам на допомогу.

У цілому, наші плани на Париж були стандартні, там було все те, що можна знайти в кожному путівнику Парижем: Ейфелева вежа, Лувр, Нотр-Дам, вулиці Монмартра, обов’язкове відвідування Версаля і Disneyland. Не пропустіть можливість прокататися на кораблику Сеною. Туристам пропонують великий вибір, але я рекомендую Batobus, маршрут прокладений по колу й охоплює основні пам’ятки.

Протягом дня можна причалювати до зупинок, виходити, гуляти і вирушати далі вже на іншому кораблику цієї компанії.

Безумовно, варто побачити Париж з висоти пташиного польоту. Але якщо фінанси обмежені й піднятися на Ейфелеву вежу або Тріумфальну арку не вийде, то загляньте в галерею Printemps. На верхньому поверсі є ресторанчик з безкоштовним оглядовим майданчиком. Дивовижний краєвид міста вам гарантований.

Але особливим місцем став для нас Люксембурзький сад. Там, як ніде, відчувається свобода і вміння насолоджуватися життям. У саду є стільчики, яких повинно вистачити на численних відвідувачів, але французи й гості міста вважають за краще розташовуватися просто на травичці. Можна побачити компанію літніх французів, які розстелили плед, дістали гарні судочки з супом і безтурботно сміються, а ось і хлопець, який займається йогою, а хтось просто спить. Кожен займається тим, чим йому хочеться, і зовсім не важливо, що роблять твої сусіди по галявинці.

Але місто не складається з одних лише пам’яток, місто – це люди, які вселяють у нього душу. Саме випадкові зустрічі доповнюють відчуття і формують післясмак від знайомства з будь-яким місцем. Жінка, яка в метро робить комплімент твоїй сукні, мила дитина з неймовірно широкою усмішкою, яка підбігає до тебе і щось говорить французькою. Співробітник аеропорту, який зупиняє на митному контролі аби запитати: «Ви з України? А як буде по-вашому “Merci”?».

Знаєте, у кожного Париж свій! Але для мене це завжди буде місто, що приймає тебе з відкритими обіймами і поступово знайомить зі своїми таємницями. Це місто, де живуть дух романтики, аромат елегантних парфумів і свіжої випічки. Побувавши тут одного разу, варто повертатися знову і знову, адже скільки таємниць Парижа ще належить розкрити і зрозуміти, нарешті, у чому ж полягає секрет joie de vivre.

Владислава Вершина