Рига… Варто лише вимовити це слово, і уява сама намалює картинку: черепичні дахи, вузькі бруковані вулички і шпилі старовинних дзвіниць. Це місто немов би манить до себе чарівністю своїх будівель, вуличок, своїми легендами та лютеранськими церквами і соборами. Тож поговоримо сьогодні про декілька з них.


Одним із символів Старого Міста можна назвати Домську площу з розташованим на ній Домським собором. Він є найбільшим середньовічним храмом країн Балтії. Назва собору походить від латинських висловів – Domus Dei (Дім Бога) і D.О.М. Ця потужна історична пам’ятка була заснована 25 липня 1211 року головним єпископом Риги. Домський собор відбудовувався протягом багатьох століть. Закінчилося будівництво лише в 1766 році.

Особливість та унікальність його архітектури – гармонійне змішання різних стилів: готика, бароко, ренесанс. У ньому є елементи з кожної епохи, якою він пройшов. Він поклав початок романсько-готичному стилю будівництва з каменю та цегли.

Церква будувалась як резиденція засновника міста Альберта, якого не влаштовувала його тодішня резиденція. У зведенні собору брала участь велика кількість ризьких ремісників, але керувати роботами було призначено німецьких та готландських майстрів. Після Реформації ΧVI століття собор став власністю міста. Приміщення монастиря почали використовуватись під господарські потреби, хрестова галерея і двір були обладнані під ринок, на нижньому поверсі влаштували міську бібліотеку, Соборська школа стала першим світським вищим навчальним закладом у Ризі.

Сьогодні у Ризькому соборі 2 рази на тиждень відбуваються богослужіння Лютерано-Євангелічної церкви, а також проходять концерти органної музики. В перебудованому Соборному монастирі з 1791 року знаходиться Музей історії Риги та мореплавства.

Серцем Домського собору безумовно є знаменитий орган – один з найбільших в Європі. Він побудований у 1883–1884 роках, фірмою «E. F. Walker & Co» має 124 регістри, 6718 металевих та дерев’яних труб. Його висота 25 метрів, а ширина – 10. Коли він звучить, то чутий в будь-якій частині Старої Риги. Не пошкодуйте часу та 10-20 євро та відвідайте концерт, адже органу у Домському соборі – майже 140 років.

Наступною знаменитою пам’яткою Риги є собор Святого Петра. Він внесений в список об’єктів охоронюваних ЮНЕСКО. Це Лютеранська церква, побудована в 1209 році. На противагу Домському собору, храм Святого Петра будувався як народна церква — діяльну участь у зборі коштів на будівництво брали купці, ремісники та інші жителі міста. Спочатку передбачалося, що ця церква буде головною церквою міста.

Собор є однією з найвищих будівель міста. У середні віки це була найвища дерев’яна будівля Європи, однак після пожежі 1721 року та влучання німецьких снарядів у 1941 році шпиль було відновлено вже з металу. Її шпиль висотою 123 метра видно майже з усіх куточків Риги. Вище – тільки Ризька телевежа.

До речі, шпиль церкви увінчаний не хрестом, а півником, який символізує пильність і здатний уберегти від нечисті, а заразом виконує роль універсального флюгера. Спочатку півників забарвлювали двома кольорами: один бік був чорним, а інший — золотим. Зроблено це було з метою більш зручного оповіщення населення про напрямок вітру. У Ризі це було особливо актуально, оскільки, будучи торговим містом, вона сильно залежала від морських торгових шляхів, а отже — і від вітру.

Усередині церкви знаходяться древній різьблений дерев’яний вівтар, каплиця Синьої гвардії. Церква до цих пір діє, а в її вежі розташовані два оглядові майданчики (57м і 71м), з яких відкривається приголомшливо красивий вид на місто та долину річки Даугави.

Сьогодні оглядові майданчики церкви Святого Петра користуються великою популярністю серед туристів. Піднятись можна ліфтом з 10:00 до 18:00 щоденно, окрім понеділка. Вхідний квиток – 8 євро.

Із вежі церкви Петра відкривається краєвид, що змусить вас вас відчути себе на вершині світу. Це ідеальне місце, щоб насолоджуватись заходом сонця. Хіба не кожен мріє зробити надзвичайне панорамне фото Риги?

Також неподалік від Старої Риги розташований пам’ятник Свободи на одній із центральних вулиць. Встановлений цей пам’ятник на честь незалежності Латвії 1935 року.

Його скульптором був Карліс Зале, а архітектор Ернест Єкабович Шталберг (обидва випускники Петербурзької академії мистецтв). Пам’ятник є вертикальним монументом, висотою в 42 метри. Виконаний із сірого та червоного граніту, травертину, бетону та міді.

На вершині встановлена 20-метрова скульптура молодої дівчини, саме вона символізує свободу. У руках вона тримає три зірки, що символізують історичні області Латвії. В основі розміщено 13 скульптур і барельєфів, що зображують сторінки історії країни, від легендарного героя Лачплесіса до латиських червоних стрільців.

Поблизу 42-метрового монументу, присвяченого борцям за незалежність, стоїть почесна варта – зазвичай зміна варти відбувається щогодини упродовж від 9:00 до 18:00. Сам пам’ятник Свободи вважають неофіційним символом Латвії.

Сподіваюся Вам западуть в душу ці місця. Якщо ж Ви пропустили нашу першу статтю про інші визначні місця Риги, то її можна прочитати тут. Бажаю Вам гарної прогулянки по цих неймовірно красивих та таємничих місцях!

Анастасія Білоус
(Фото автора)