Рига – одне із найгарніших і найзатишніших міст на березі Балтійського моря. Архітектура – ось чим славиться Рига. Особливої чарівності столиці Латвії надає найстаріша її частина, так зване, Старе місто або Стара Рига.


Вузенькі старовинні вулички вимощені бруківкою, кольорові фасади будинків у стилі арт-нуво, чудова набережна – Старе Місто прекрасне у всі пори року. Тому одягайтесь по-тепліше, візьміть свого улюбленого теплого напою та гайда на пригоди.

З упевненістю можна сказати, що Стара Рига це душа міста і, звичайно ж, його історія. Історією дихає кожен будинок, кожен камінчик, історія є в назвах вулиць, у самому повітрі. Тут нікуди не хочеться поспішати, час ніби завмирає, дозволяючи відчути кожну секунду.

Тут можна помилуватися старовинною архітектурою, відчути розміреність життя латвійців та більше дізнатись про культуру Латвії. У 1997 році Старе Місто внесене до списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Розпочнемо з серця Старого міста – Ратушної площі. Це одна із найстаріших площ Риги. Спочатку на її місці був середньовічний ринок і сама площа протягом усього XIII століття була відома під назвою Ринкової. Але згодом на місці рибних кіосків виросли будинки багатих бюргерів, що змінило і назву та статус площі.

На цій невеликій площі Ви побачите не лише міську ратушу. У центрі площі стоїть статуя Роланда, по периметру площі – Ратуша і Будинок Чорноголових.

Статуя Роланда – це символ свободи середньовічного міста. Наявність цієї статуї означала, що місто має право самостійно торгувати, здійснювати правосуддя і таким чином є вільним. Міста, де вона була називали “містами Роланда”.

Авторами статуї на Ратушній площі були відомі архітектор та проектувальник Вільгельм Нейман та Август Фольц. Однак зараз виставлено копію, створену у 2005 році.

А ось, власне і сама Ризька Ратуша – будівля, що служила резиденцією органу міського ризького самоврядування . Спочатку Ратуша була відбудована в іншому місці, приблизно в 1225, коли городяни, незадоволені владою єпископа Альберта фон Буксгевдена влаштували повстання і завоювали собі право мати власний орган самоврядування. У 1334 році з’явився новий будинок, тепер уже на Ратушній площі. З тих часів Рига мала вже декілька будівель ратуші. Передостанню з них було знищено німцями в ході першого артобстрілу міста 29 червня 1941 року.

Після здобуття Латвією незалежності будівля була знову перебудована і стала копією старої Ратуші. На початку XXI століття був створений проект реновації Ратуші, який був здійснений до 2003 року. Новий будинок служить резиденцією Ризької думи.

А тепер детальніше про Будинок Чорноголових, або як ще його називають Кам’яниця Чорноголових. Ця будівля – це надзвичайний витвір архітектури, який ви не зможете оминути!

Будівля була аналогом дворів Артуса у містах Ганзи, призначених для зібрань купців. Братство Чорноголових зародилось з братства міщан Св. Георга. Небесними покровителями братства були св. Георгій і св. Маврикій, від якого воно отримало назву. Членами Братства були приїзджі купці, агенти купців з інших міст, країн, що не належали до Великої гільдії. У минулому вони влаштовували в цьому будинку бали і торжества, а також проводили важливі громадські засідання. Над великим залом засідань розміщувались склади товарів. На початку XVII ст. готичну кам’яницю перебудували у стилі північного маньєризму. Будівлю пошкодили з початком війни Третього Рейху з СРСР. Руїни розібрали 1948. До 800-річчя заснування міста будинок відбудували (1996–2000).
Розглянути розкішний фасад Будинку і не зайти всередину неможливо, про це говорять всі відвідувачі. Там, усередині, відкриваються нові пізнання: сплетені воєдино минуле і сьогодення дають повне уявлення про те, що таке Будинок Чорноголових, про роль братства у розвитку Риги.

Деякий час Кам’яниця була резиденцією президента Латвії. Сьогодні ж Будинок Чорноголових працює як музей та використовується для проведення концертів класичної музики. Також періодично проводяться виставки та офіційні прийоми для іноземних делегацій. Відвідавши урочисті заходи у Будинку Чорноголових, можна побачити, як оживає весь внутрішній інтер’єр під час урочистостей, і як тут створюється особлива аура світського свята.

Музей відкритий для відвідувачів з вівторка по неділю з 10 до 17 години. Квиток для дорослих коштує 8 євро. Для дітей, студентів та пенсіонерів є пільги – квиток коштуватиме 5 євро, з дошкільнят плату не беруть.

Відвідувачам цієї архітектурної пам’ятки буде цікавий не тільки його незвичайний фасад зі скульптурами та годинами, але і його багате внутрішнє оздоблення: розписні стелі, зброя та обладунки, вітражі з орнаментами, кришталеві люстри та багато іншого.

Будівля має площу в 425 кв.м., основну частину будинку Чорноголових займає центральний зал. Під залом знаходиться розбитий на кілька приміщень невеликий поверх і підвал під ним. Горище будинку служило складським приміщенням. Незважаючи на неодноразові перебудови і зміни всього будинку – незайманим залишався саме зал, як ядро будівлі, яке представляє собою історичну цінність.

Історичні тунелі, побудовані 1334 року, — єдина історична частина будинку, що збереглася в оригіналі. Спочатку їх використовували як складські приміщення. Тут зберігали запаси вина та привезені торговцями товари: зерно, льон, мед, віск. Зараз тут є справжня римська піч, за допомогою якої обігрівали будинок, а також середньовічна атрибутика.

Оздоблення кожного залу унікальне і відновлено з максимальною точністю. На першому поверсі розташовані кабінети адміністрації, облаштовані в інтер’єрах ХІХ століття. Саме тут проводили засідання братства, ухвалювали важливі громадські рішення та складали касові звіти. Сьогодні в кабінетах можна побачити історичну колекцію посуду із срібла, а також колекцію табакерок. У період із 2012 по 2016 роки ці приміщення були робочим кабінетом президента Латвійської Республіки.

На другому поверсі для огляду доступні Галерея композиторів, Історичний зал Любека та Святковий зал, де раніше влаштовували танцювальні бали та приймали знаменитих гостей.

Важкі кришталеві люстри надають урочистість і розсипаються відблисками іскор по стінах великого залу. На південній стіні неможливо не помітити великий герб Ордена Чорноголових, він же красується на стельової композиції.

Шедевр монументального та декоративного мистецтва – розписна стеля, виконана в дусі рококо, включає в себе символи братства, образ Святого Маврикія, що приймає лавровий вінок вічної слави. Предмети меблів є точними копіями моделей минулих століть, коли в Святковому залі проводили концерти світових знаменитостей свого часу.

Стіни Святкового залу прикрашені портретами іменитих гостей Будинки. Оригінали портретів належали пензлю Вігилія Еріксена і Олександра Рослина, більш ранні портрети писали художники шведської школи 17-18 століть.

Пошкоджені оригінали замінили на точні копії, над якими працював художник Андріс Зачестс.

Місто Рига по праву пишається відновленим виглядом Ратушній площі, де історичне місце зайняв пам`ятник історії і архітектури – Будинок Чорноголових та Ризька Ратуша.

Бажаю Вам насолоджуватись часом, проведеним у цьому чудовому місті!

Анастасія Білоус
(Фото автора)