Драгобрат: для гірськолижників і не тільки

Статті

При згадці про відпочинок у горах більшість українців асоціює власні думки з Буковелем, який не без причини вважають найкращим гірськолижним курортом країни. Чому? Інфраструктура, належне обладнання, рівень організації курорту та його реклама в комплексі створили успішний імідж. Однак не Буковелем єдиним, як то кажуть!


Одразу варто зазначити, що Драгобрат – це щось просте та сільське. Тут немає настільки фешенебельних готелів, як у Буковелі, проте пристойні варіанти, безперечно, є. Тут Ви не побачите багато витягів і трас для спусків, проте кататися тут так само цікаво. На Драгобраті Ви не скуштуєте страв італійської кухні, адже акцент робиться виключно на національну. Звичайно, мова про вареники, деруни, борщ, грибну юшку тощо. Сервіс тут також не вражає особливою гостинністю та, якщо хочете, європейськістю (хоча це й міф, тому що насправді у Європі сервіс аж ніяк не краще за наш). Слід зазначити, що Буковель у цьому випадку – варіант значно пріоритетніший.

І наостанок про ціни: на Драгобраті не дешевше, ніж на найкращому гірськолижному курорті України. До речі, якщо Ви палите, то готуйтеся переплачувати за цигарки у два чи навіть три рази. Чому ж тоді варто поїхати та відпочити саме на Драгобраті? Щось особливе чи містичне в тому курорті? Так.

Відсутність чогось закордонного й імпортного та домінування всього українського з нашим господарським колоритом у повному симбіозі створює унікальну атмосферу цьому курорту.

А тепер – детальніше. Почнімо з підйому на Драгобрат, тому що просто так на своїй автівці Ви туди не заберетеся. Для цього Ви орендуєте відомі в тій місцевості «буханочки» та катаєтеся на американських гірках карпатського типу. Таке потрібно спробувати та пережити, так би мовити, на власній шкірі. Усі готелі тут українські. У прямому сенсі. Дерев’яні та комфортні. А на схилах панують сорокарічні радянські витяги, проте й це під час відпочинку не сприймається за недолік. І навіть дві гірки для спусків – не негатив, оскільки варіантів, як Ви подолаєте гору, безліч.

Замість пасти карбонари тут Вам запропонують дерун під назвою «Пузо гуцула». Будьте певні, що вони матимуть рацію. Та ще й подадуть Вам його колоритні жінка чи чоловік, які дозволять собі сказати Вам таке: «Ми не зрозуміли, що не подобається та чому так мало чайових?» Однак і це Ви не сприйматимете за грубість.

І стосовно всякого дріб’язку, як, наприклад, цигарки. Купуйте таке де завгодно, проте не на Драгобраті. Ціни тут дуже високі та в прямому сенсі слова «покусують». Але це все, Ви не повірите, створює той унікальний колорит, який хочеться спробувати та пережити знову. Чому? Тому що там дикі гори.

Тож нумо на Драгобрат.

Владислав Політ