Гастротур Сицилією: національні страви острова Тринакріей

Сицилійська кухня відома по всьому світу. Духмяні спеції, непоєднувані продукти, висока калорійність – усе це про неї.

Є міце на Землі, де колективна кулінарна творчість триває 2000 років. Традиційна кухня Сицилії – це сплав кулінарних традицій багатьох цивілізацій, відточених до досконалості! Тож подорож на острів буде неповноцінною без дегустації колоритних і смачних місцевих делікатесів.

Давні греки називали острів – Тринакріей, бо три миси надають йому трикутної форми. Три моря (Середземне, Іонічне та Тірренське) і три архіпелаги (Пелагські острови на півдні, Еолійські – на півночі та Егадські – на заході) оточують острів Сицилію.

Закуски

Аранчіні

Найпопулярніша сицилійська закуска. Це апетитні смажені у фритюрі рисові кульки, діаметром від 8 до 10 см. У західній частині острова страву називають «аранчіні» (він) і роблять у вигляді груші, у східній – «аранчіні» (вона) і готують у формі апельсина, звідки й назва. Коли замовляєш страву, продавець обов’язково перепитає: «Аранчіні з рагу?» Адже це найпопулярніший вид.

Інші варіанти готують із моцарелою, прошутто і соусом бешамель або зі шпинатом і моцарелою. Під час приготування рису нерідко використовують шафран, щоб надати йому золотистий колір. Місцеві рідко готують аранчіні вдома – це радше стріт-фуд. Тому найчастіше їх купують як перекус на прогулянці.

Парміджано ді меланзане

Баклажани з пармезаном. Походження страви викликає суперечки не одне століття: його часто вважають сицілійським, але є ті, хто привласнює створення регіону Кампанія.

Страва нагадує овочеву запіканку: вона складається із прошарків попередньо обсмажених баклажанів, що чергуються з помідорами, базиліком і сиром пармезан.

Основні страви

Паста алла норма 

Мрія вегетаріанців, найзнаменитіша паста сицилійського меню й символічна страва кухні Катанії. Саме це місто вважають його батьківщиною, хоча численні варіації пасти з баклажанами були вже поширені на півдні країни до офіційного народження страви в Катанії. Оригінальний рецепт містить макарони, помідори, смажені баклажани, тертий сир і базилік.

Припускають, що назва пасти походить від фрази італійського письменника Ніно Мартол, який, спробувавши її, вигукнув: «Це справжня «Норма»!» Він порівняв страву з дивовижною оперою Вінченцо Белліні.

Піцца «Пататоза»

Це, простіше кажучи, піцца з картоплею фрі. Вона викликає непідробний подив туристів. Ми звикли, що піца й картопля фрі – це дві самостійні страви. Ба більше, на відміну від сицилійців, вважаємо і те, й інше фастфудом. Класична комбінація, яку часто можна побачити на вулицях Катанії, – піца з картоплею і розмарином.

Товщина і хрустка скоринка картоплі мають вирішальне значення. Не менш важливе використання спецій: часнику, розмарину і пекоріно. Особиста порада для тих, хто хоче відвідати Сицилію: ніколи не кажіть, що українці купують тісто для піци в магазині. Так ви забезпечите собі пожиттєвий осуд місцевих, для яких самостійне приготування страви це «святе».

Десерти

Каннолі

Найвідоміший сицилійський десерт. Це хрусткі смажені кондитерські трубочки, наповнені вершковим кремом із рікоти. Вони досить прості у приготуванні й дивовижно смачні.

Звідки пішли каннолі невідомо, історики пов’язують їхню появу з арабським впливом. Раніше десерт готували в період карнавалу – трубочка з кремом символізувала родючість. Згодом каннолі вийшли за межі одного сезону, а потім – острова.

Джелато

Відоме італійське морозиво. Чи можете уявити, щоб українська дитина поснідала морозивом? А от на Сицилії десерт є ранковою традицією, тому батькам сваритися не доводиться. Джелато подають у ріжках або з начинкою у великих солодких булочках-бріошах.

Зазвичай їх їдять на сніданок у спекотні літні місяці. Моїм улюбленим смаком морозива був фісташковий, але раджу розпочинати дегустацію з оригінального ванільного, аби сповна відчути смакову палітру.

Граніта

Освіжаюча суміш льоду, фруктів, цукру та натуральних ароматизаторів. Десерт часто плутають із сорбетом або джелато, але він відрізняється більш грубою кристалічною текстурою. Хоча консистенція граніти може змінюватися від міста до міста. Наприклад, у Палермо вона така ж ніжна, як і у звичайного морозива.

Якого б смаку не була граніта, до неї додають вже згадану сицилійську булочку – бріош. Звучить привабливо, а уявіть, як смакуватиме…

Наш віртуальний гастротур Сицилією добігає кінця. Наостанок хочеться сказати: головний принцип вибору смачної їжі у будь-якій країні єдиний – їжте там, де багато місцевих. Без остраху заглядайте в закутки рибних ринків і в потерті закусочні. Обирайте незвичні на вигляд страви. Куштуйте, експериментуйте, насолоджуйтесь. І повертайтеся на гостинну Сицилію.

Катерина Морозова
Фото авторки