Якщо ви сядете на маршрутку Київ-Суми, через 3 години проїдете повз дорожній знак «Вас вітає Лохвиця!» і вийдете на зупинці села Млини, що за кілька кілометрів від Лохвиці, то одразу натрапите на … школу. Із шестикутними вікнами і кам’яною вишивкою. Вітаємо, перед вами школа Сластіона!


Насправді таких шкіл на території Полтавської області багато. А, крім того, такі є ще в Чернігівській та Сумській областях. Усі вони належать до комплексу шкіл Лохвицького земства, і збудовані за проєктом Опанаса Сластіона. Унікальність цих будівель полягає в тому, що всі вони зведені у стилі українського архітектурного модерну. (Пам’ятаєте Полтавський краєзнавчий музей в цьому стилі?). Тобто він поєднує в собі народні традиції та бароко.

«Симптоми» Сластіонових шкіл

с. Макушиха, Чернігівська область

Впізнати школи Сластіона легко. Перш за все, зверніть увагу на вікна: вони будуть шестикутні, трапецієподібні або прямокутні з півколом у верхній частині. Також можна поглянути на оздоблення фасаду, адже він завжди прикрашений таким собі кам’яним орнаментом. До речі, ескізи цих візерунків Опанас Сластіон брав з альбомів української вишивки своєї знайомої Олени Пчілки. Крім того, подивіться, чи є декоративні башточки (одна чи дві) та двоярусні дахи, які нагадують китайські пагоди. Усе це дасть вам змогу впізнати школи Сластіона у будь–якому селі, коли ви захочете вирушити у мандрівку Полтавщиною, Чернігівщиною та Сумщиною.

А як взагалі вони виникли?

3 травня 1908 року в Російській імперії, до якої тоді входили українські землі, був прийнятий закон про обов’язкову загальну початкову освіту. З цією метою було вирішено створити мережу навчальних закладів, за будівництво яких відповідали земства.

Тому у 1909 році відома письменниця і громадська діячка Олена Пчілка звернулася до Полтавського земства, що мало авторитет в Україні, з пропозицією зводити школи у формах місцевої архітектури. І невдовзі оголосили конкурс на будівництво цих навчальних закладів саме в українському стилі.

Переміг у конкурсі проєкт Опанаса Сластіона, який поєднав місцеві мотиви з передовими світовими технологіями.

Перші школи з’явилися у 1910 році у селах Млини та Голінка Лохвицького повіту. А далі шестикутно-баштово-вишивані будівлі звели і в інших місцях Полтавської губернії.

Скрипучою долівкою українського модерну

с. Млини, Полтавська область

Отож, ви заходите в одну зі шкіл. Наприклад, це може бути вже згадувана у селі Млини. Чому саме вона? Бо їй, як і ще деяким її посестрам, вдалося залишитися власне школою і до сьогодні чути дзвоник, що кличе учнів на уроки.

Усередині відразу впадають в око великі вікна, від чого у кімнатах завжди багато світла. Якщо виглянути в одне з них, то можна помітити могутній столітній дуб, який, напевно, знав самого Сластіона. Крокуючи скрипучою долівкою коридору, загляньте у класну кімнату. Там ви побачите розкладну дерев’яну перегородку, яка дозволяє за потреби об’єднувати класи між собою в одну велику залу. На той час, коли будувалася ця школа, такий прийом був справжнім ноу-хау.

53 точки на карті

Коли ви вже оглянули Млинівську школу, не поспішайте повертатися додому. Адже прямо звідси ви маєте змогу сісти на місцевий автобус і доїхати за хвилин 25 до міста Заводського. Там теж є ще одна Сластіонова школа, яка нині є бібліотекою.

Крім вищезгадуваних місць, школи цього архітектора є в Білогорілці, Гаївщині, Луці, Чорнухах, Пісках, Бодакві та в інших. Ось карта, аби ви могли дістатися до усіх 53 знайдених. Однак будьте готові побачити не завжди доглянутий стан цих будівель. На жаль, деякі з них не пережили часу і негоди, а деякі — варварського людського втручання (від радянської влади до сучасників).

На пошуки

с. Нове, Полтавська область

Звісно, дивитися на занедбані будівлі, а інколи й на руїни, зовсім не виникає бажання. Тому ви почніть із тих шкіл, які збереглися найкраще і до яких можна легко доїхати навіть не маючи власної автівки. Наприклад, Чорнухи, Млини, Заводське (більше інформації тут). І, хто його знає, можливо, вам так сподобається український архітектурний модерн на фоні тихого українського села, що ви захочете побачити усі школи, а може, навіть віднайти ще не знайдені. Адже за різними історичними джерелами, їх могло бути від 93 до 182!

Отож, вдалих вам пошуків та подорожей!

Уляна Лісова