Недоторкані кутки світу: Дончуань та Уакачіна

Статті

В одному із попередніх матеріалів Ви вже познайомилися з кам’яним Сетеніль-Де лас Бодегасом та загадковим Хільєром. Але на цьому дивовижні куточки нашої планети не закінчуються. Нові та унікальні місця, про які ми розповімо Вам сьогодні, точно підкорять Ваше серце, а може й підштовхнуть Вас на дивовижну та цікаву подорож.


Дончуань, провінція Юньнань

Це дивовижне місце розташоване в Китаї, провінція Юньнань. Колись це була звичайна сільська місцевість на горі. Нині чарівний куточок світу, який вражає всіх своєю красою.
Вперше ці землі стали відомими у середині 90-х років 20 століття.

Історія Дончуань почалась дуже красиво. Спочатку фотографи почали виставляти фотографії місця, яке, на перший погляд, може здатися вигаданим, але вони тримали у секреті знаходження місця, та не говорили, де саме вони зробили ці фотографії. Тим часом, роботи із зображенням дивовижного краю забирали перші місця, і все більше людей намагалися дізнатися, де знаходиться цей райський куточок. Трохи згодом, коли загадка була відгадана, у Дончуань почали приїжджати люди. Місцеві жителі були шоковані. Вони не очікували такої шаленої популярності.

Дивовижний червоний ґрунт, у поєднання з жовтою пшеницею, зеленими лісами та блакитним небом-не залишили байдужими жодного відвідувача.

Загадка Дончуань досі залишається не відкритою. Вчені досі шукають можливі варіанти утворення такого дивовижного кольору ґрунту. Один з них це те, що рослини цвітуть, а в ґрунті міститься домішка металу, що дає окислення і утворює такий відтінок.
Але місцеві жителі упевнені, що це не так. Вони вважають, що раніше в Дончуань було море, яке висохло, через палюче сонце, і залишило характерні сліди на ґрунті.

Окрім унікального ґрунту, місце славиться своїм різноманітним посівом, який створює яскравішу кольорову гаму і ще більше приваблює туристів. Навесні дозріває пшениця та покриває поля яскраво жовтими фарбами. Восени проростає гречка, лаванда та інші сезонні рослини. Тому кожен сезон поля Дончуань мають різний колір і щоразу він унікальний.

Цікавий факт: для нас Китай-це розвинена, багата країна, з купою інноваційних приладів, але у цій провінції Ви не побачите ні одного трактора, або іншої машини для роботи із врожаєм. Тут люди цінують ручну працю, та збирають все своїми руками.

Ви зможете побачити це чарівне місце своїми очима, але дістатися Дончуань буде не зовсім легко.

Зазвичай гості земель сідають на літак Шанхай-Юньнань (Куньмін).Після їдуть автобусом до села Хуагоу, з 2 пересадками, це займає приблизно 6 годин, та коштує 60 юанів.

Але краса потребує жертв. І заради таких видів нічого не шкода.

Уакачіна, Перу

Унікальне село Уакачина знаходиться в південно-західній частині Перу. За останніми даними, там проживає всього близько 200 осіб, але кількість туристів, щомісяця, в 10 разів більша за населення.
Село розташоване біля невеликого озера і в народі його прийнято назвати «Оазис Америки». Це один із небагатьох природних оазисів, які збереглись в Америці. Неймовірно красиве озеро, оточене пальмами, рослинами та дрібними будиночками місцевих жителів, а з різних боків стоять піщані гори-ось що таке Уакачина.

Найбільшою мірою Уакачина є курортним місцем для мешканців міста Іка. Але останнім часом місце приваблює дедалі більше туристів із різних країн. Часто туди приїжджають люди, які займаються сендбордингом на піщаних горах, оскільки село ідеально підходить для цієї розваги.

Також у Уакачині є комфортні готелі, ресторанчики та інші розваги, що зроблять Ваше прибування там казкою.

Про утворення села точних даних немає. Але люди, які живуть в Уакачіні, мають легенду, яку розповідають усім туристам. У ній говориться, що колись принцесу тримали в ув’язненні в селі, але їй вдалося втекти. Коли вона бігла, вона настала в калюжу. І вода в ній стала озером. Вигини її мантії стали піщаними дюнами. Місцеві жителі вірять, що принцеса досі жива, вона перетворилася на русалку і живе в озері. Але це лише легенда.

Наразі жителі Уакачіна намагаються всіма силами зберегти озеро.

Раніше вони зробили велику помилку. Вони вирішили встановити колодязі, адже так було легше добувати воду для своїх благ. Це призвело до максимального зменшення рівня води в оазі. Тому довелося заповнювати озеро штучно. Сподіваємося, що зберегти це диво природи вдасться, так як воно вражає своєю красою, та унікальністю.

Нас оточують цікаві та дивовижні місця, які зберігають у собі таємницю нашої Землі. Але все частіше люди не помічають того, що нас оточує прекрасне, та руйнують все на своєму шляху. Ми повинні допомагати зберігати ці місця, а вони допомагатимуть нам знаходити яскраві фарби в житті і щоразу будуть дивувати нас своєю невимовною красою.

Єлизавета Голомовзюк