Окленд є найбільшим містом в Новій Зеландії із населенням трохи більше мільйона чоловік. Це місто є важливим бізнесовим та культурним центром країни.


Вік міста становить приблизно 800 років, коли перші поселенці-маорі осіли в цьому регіоні.

Європейці (англійські поселенці) з’явилися на території Окленду в 1840 році. Перший губернатор Нової Зеландії Вільям Хобсон проголосив Окленд столицею. Пізніше статус столиці отримало місто Веллінгтон, яке розташоване ближче до центру країни.

Стрімке зростання Окленду розпочалося з 1945 року. На сьогодні в цьому місті компактно проживає найбільша кількість полінезійців у всій Південній частині Тихого океану.

У 1997 році в Окленді було збудовано найвищу вежу Південної півкулі Sky Tower висотою 328 метрів.

З 1985 р. уряд Нової Зеландії проголосив країні зоною вільною від ядерної зброї, а Окленд став центром протестів проти ядерних випробувань у Тихому океані.

Серед відомих пам’яток – вулканічна гора Іден, міст Окленд-Харбор. У селищі Парнелл туристи можуть відвідати збережені до цього часу будинки перших європейських поселенців. В місті розташовані кілька прекрасних парків, які славляться своїми екзотичними рослинами.

Також на туристів чекають музей та різноманітні виставки, де можна познайомитися з культурою та історією країни.

З багатьох місць Окленду відкриваються чудову краєвиди. Одна із назв Окленду – «місто вітрил» через величезну кількість яхт у гавані.

Хоча погода часто і швидко змінюється, клімат загалом теплий, з великою кількістю сонячних днів, середня температура влітку – 23.4 градуса, а взимку – 14.5 градуса.

Місто також приваблює чи не найкращими в Новій Зеландії пляжами для занять плаванням, дайвінгом, риболовлею, вітрильним спортом та віндсерфінгом.

Подорожувати між Оклендом та рештою Нової Зеландії досить легко.

Є також регулярні міжнародні рейси. Рейси в Австралію дешеві, але авіарейси в Європу займають понад двадцять чотири години і коштують дорого. Але хіба це може зупинити справжніх любителів мандрівок? Тож пакуйте валізи і нумо за новими враженнями до Нової Зеландії.

Світлана Звонок