Стрибки з вежі та бій томатами – унікальні традиції народів

З давніх-давен традиції передавалися із покоління у покоління та були відображенням культурного й духовного життя народу. Та деякі з них можуть насмішити, здивувати та навіть налякати.

Фестиваль La Tomatina в Іспанії

La Tomatina – одне з найвідоміших свят Іспанії. Кожного року в останню середу серпня у місті Буньйоль учасники влаштовують справжню бійку, де головна зброя – томати. Ріки томатного соку розливаються вулицями, розмальовуючи людей у червоний колір. Населення Буньйоля становить всього 10 тис. осіб, але на період фестивалю до міста приїжджають понад 30 тис. охочих відчути атмосферу торжества, адже свято супроводжується музикою, танцями та смачними частуваннями.

Святкування починається о 10:00 ранку, коли вантажівки привозять томати на головну площу міста Плаза-дель-Пуебла. Під час першого етапу фестивалю La Tomatina один із учасників повинен залізти на високий дерев’яний стовп, змащений милом, і дістати шматок хамону на самій верхівці. Лише після цього фестиваль вважається офіційно відкритим.

Об 11:00 розпочинається головний етап – бійка томатами, яку транслюють на іспанському телебаченні. Щоб уникнути травм та синців, томати розчавлюють у руці перед тим, як жбурнути у когось. На останньому етапі залишається прибирання вулиць після червоного хаосу.

Рукавиці з мурахами в Бразилії

Серед густих лісів басейну Амазонки проживає одне з найбільших  племен Бразилії – Сатере-Маве. Саме тут традиція з мурашиними рукавицями живе й досі.

Коли хлопчику виповнюється 12 років, починається підготовка до церемонії. Спочатку він повинен назбирати небезпечних мурах, у жалах яких знаходиться отрута. Укус такої комахи вважається в 30 разів сильнішим від укусу звичайної бджоли. Крім того отрута здатна викликати галюцинації та параліч м’язів.

Для того щоб стати справжнім чоловіком, хлопцю потрібно одягнути рукавиці, наповнені мурахами, станцювати традиційний танець племені та витримати біль від укусів. Даний ритуал повторюють ще 20 разів впродовж наступних місяців.  У племені вважають, що така церемонія готує хлопчиків до важкого життєвого шляху, адже якщо він витримає це випробування, то ніякі проблеми йому більше не страшні.

Стрибки з вежі у Меланезії

На острові Пентекост, що розташований на півдні Тихого океану, кожного року чоловіки стрибають з дерев’яної вежі, прив’язавши ліани до ніг. Підготовка до обряду триває цілий місяць, адже якщо є бажаючі стибнути, то треба побудувати вежу з гілок та стовбурів дерев заввишки 20-30 метрів. На найвищій точці встановлюють спеціальну платформу.

Проводять обряд з 15 квітня по 15 липня, тому що саме у цей час ліани наливаються соком та стають дуже еластичні. Щоб отримати дозвіл одружитися, кожен чоловік повинен стрибнути з платформи. Якщо він успішно дотримався даної традиції, то може одружуватися у той самий день. Але якщо хтось не ризикнув цього зробити, то повинен чекати ще 12 місяців, бо ритуал проводиться всього раз на рік.

Душ з корицею в Данії

У Данії молодих хлопців та дівчат, яким виповнилося 25 років, поливають водою і обсипають корицею з голови до ніг. А все через те, що вони не знайшли собі пару. Іноді спецію навіть змішують із сирими яйцями, аби суміш міцніше трималася на тілі. Деяких «щасливчиків» прив’язують до стовпа або дерева, щоб тим не вдалося втекти.

Навіть після душу на тілі залишається сильний аромат кориці, який дає зрозуміти, що людина самотня. Тому кожен може підійти та познайомитися. А якщо жінка чи чоловік залишаються без пари після 25 років, то на них може чекати більш пікантна суміш – вода та пекучий перець. У Данії така традиція стає все популярнішою серед молоді.

З’явився ж такий ритуал дуже давно. Коли чоловіки торгували спеціями, переїжджаючи з місця на місце, вони не мали часу на знайомства. Самотні парубки обрали зі свого асортименту найароматнішу спецію – корицю. Саме її вони використовували замість парфумів, щоб привернути увагу жінок.

Кожна країна має свої вражаючі традиції, які роблять її унікальною. Лише подорожуючи світом можна отримати неповторні враження та зануритися в атмосферу життя різних народів.

Руслана Остріщенко