Андорра – п’ята з кінця за чисельністю держава у Європі. На карті її можна одразу і не помітити. Та у цій країні є цікаві пам’ятки архітектури та унікальні музеї. І це точно не все. За чим їхати туристам у Андорру, читайте далі.


Андорра-ла-Велья

Це столиця Андорри та одна із семи парафій, на які розділена країна. Її площа – 30 км. кв. Місто розташоване у Пінерейських горах на висоті 1000 метрів. Із 1278 року є князівством. Пам’яток тут небагато, але вони варті уваги.

Одна з найвідоміших – церква Святого Арменголя ХІ-ХІІ ст. Досить відомою також є будівля Каса-де-ла-Валь. Сьогодні місто переважно має прибуток від туристичного бізнесу.

Каса-де-ла-Валь

Так зветься будівля парламенту в столиці держави. Каса-де-ла-Валь із оборонною баштою була збудована у 1580 році в стилі сільської каталонської архітектури. Тоді споруда відігравала роль родинного маєтку сім’ї Бускветс. У 1702 році її викупив попередник сучасної Генеральної ради долин Андорри.

Споруду звели із каміння. Вона має три поверхи. Поруч розбитий парк, у якому встановили скульптуру під назвою «Танець». Всередині досі функціонують юридична служба князівства та судові палати. Також всередині працює музей.

Грандваліра

Це одна із найвідоміших гірськолижних зон Андорри. Вона об’єднує в собі близько 210 кілометрів трас із перепадами висот 930 метрів. Тут працює 64 підйомника. Грандваліра пропонує мандрівникам випробувати власні сили на 118 трасах.

Залишатися можна в одному з курортів. Їх лише декілька, але кожен з них має готель, бари та ресторани. Це Пас-де-ла-Каса, Сольдеу, Канільйо та Енкамп. Крім того, всюди можна знайти траси для фрирайдунгу та трампліни.

Озеро Енголастерс

Є одним із найгарніших у країні. Воно розташоване поблизу столиці Андорри. Його можна побачити на висоті 1616 метрів над рівнем моря. У ньому вода бірюзового кольору. Вона потрапляє в озеро гірськими схилами. Невеликі річки створили долину з дивовижними пейзажами.

Можна побачити зелені луги та густий сосновий ліс. Сьогодні озеро використовують в рекреаційних цілях. Зостатися біля нього теж не буде проблемою. Туризм тут розвинений, а тому в районі доступні понад 80 готелів. Є також різноманітні стежки для хайкінгу. Також чимало мандрівників приїжджають помилуватися пейзажами міст.

Долина Інклес

Якщо ви обожнюєте природу, то варто потрапити сюди. Долина Інклес розташована між Канільйо та Ель-Тартер. Її форма вказує на походження з часів льодовикового періоду. Тут на мандрівників чекають альпійські та субальпійські ландшафти.

Найкращий час для відвідин – червень. Саме у цей період можна якнайкраще розглянути місцеву флору та фауну. Звідси беруть початок декілька гірських маршрутів. Наостанок, через долину прокладена автомобільна дорога.

Церква Санта-Колома

Санта-Колома – це поселення неподалік столиці країни. Воно розташоване на річці Валіра. Живе тут близько 3000 осіб. У всьому світі Санта-Колома відома власним храмом, який важко не помітити. Саме тому сюди приїжджають тисячі туристів.

Церкву Санта-Колома згадували вперше ще у 839 році. У 1999 році її номінували в якості об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО. Формою архітектури святиня нагадує справжню фортецю. А пейзажи гір за нею додають ще більше шарму.

Музей тютюну

Розташований у 7-й парафії Андорри. Його можна знайти на висоті 909 метрів над рівнем моря у колишній будівлі тютюнової фабрики. Вона працювала з 1909 до 1957 року. Гостям пропонують мультимедійну екскурсію. У ній пояснюють різноманітні процеси роботи з тютюном, а також розповідають про виробництво продуктів.

Колекція музею представлена інструментами та обладнанням, які використовують у виробництві тютюну. Є предмети побуту, меблі та аромати, які використовували на фабриках ХХ столітття. На другому поверсі є машини для виробництва цигарок. Тут можна знайти і чимало зразків дизайну для пачок.

Сподіваємося, що у майбутньому більше туристів стане відкривати для себе такі маленькі країни. Не зважаючи на розмір, вони інтригують своїми пам’ятками та приваблюють незвичними речами.

Нагадуємо, що раніше ми писали про найцікаві місця Лондона, які варто побачити під час першої подорожі.

Станіслав Ткацевіч