Полтавська область багата на власні традиції, унікальні надбання, надзвичайні туристичні місця й культурну спадщину. Одним із місць народження, розповсюдження й зберігання полтавських цінностей стало селище міського типу – Опішня.
Опішня – смт Полтавського району Полтавської області України. Воно стало відомим завдяки унікальним виробам із глини. Є столицею українського гончарства. Занесене до списку . Воно майже повністю зберегло свій матеріальний та духовний спадок. За сумісництвом, через те що селище розташоване на пагорбах, це найвище поселення Полтавської області – 208 метрів над рівнем моря. У козацьку добу поселення захищало його жителів від ворожих навал.
Майже кожен чув про Опішню, але майже ніхто не осмислює, як це місце наповнене духом історії, козаків, української культури. Із давніх-давен у місті розвивалося гончарство – виготовлення різноманітних виробів із глини. На початку 20 століття в Опішні проживало більше тисячі гончарів, а їх продукція транспортувалася до різних куточків світу. Говорять, що саме через те, що вона знаходиться на висоті й має велику кількість осадових гірських порід, в Опішні й розвинулося таке ремесло.
Як дістатися?
Щоб відвідати Опішню з міста Полтави треба знайти автовокзал за адресою Великотирнівська, 7. Звідти на автобусі Полтава-Гадяч, який курсує два рази на день можна дістатися зупинки смт Опішня. Звичайно, можна приїхати на машині або прийти пішки – це займе усього лише 10 годин.
Що відвідати?
Перш за все варто звернути увагу на Національний музей-заповідник українського гончарства. Там можна повністю пірнути в історію становлення цього ремесла в Україні, погледіти на витвори мистецтва, замилуватися природою й полтавськими краєвидами.
У музеї наявна найбільша колекція гончарської спадщини в Україні. Там зібрані витвори як від відомих майстрів, так і від колекціонерів надбань. Великі й малі, візерунчасті й гладкі, вузькі й широкі… Кожен знайде скульптуру на свій смак.
Також там можна долучитися до майстер класів із гончарства. Обережно охопивши руками глину, ви можете спробувати створити власний керамічний виріб на гончарному кругу, і згодом забрати ваш «хендмейд» із собою.
Це буде цікавим як дітям, так і дорослим. Наприкінці подорожі обов’язково слід закупитися сувенірами, аби надовго запам’ятати такий екскурс в українську історію.
Після перевантаження мозку інформацією, можна прогулятися селом, зробити ковток свіжого повітря, зупинитися на хвилинку у цьому швидкоплинному житті й помилуватися полтавськими хатинками. До речі, під час прогулянки слід звернути увагу на такі об’єкти: селищна рада, палац дитячої та юнацької творчості, Троїцька церква. Усі ці місця описують певний період життя селища. Дуже багато пам’яток у смт були знищені радянськими військами.
Біля центру села є прекрасний ставок. Навкруги – піщані пляжі, обладнані мангалами і місцями для відпочинку, а зелені дерева й кущі створюють мальовничий пейзаж. Поки осінь не відняла листячко у дерев, а ставок ще не покрився льодом, треба встигнути зробити фото в Інстаграм!
Де зупинитися?
За адресою вул. Ватутіна, 15 розташоване етнопослення «Старий хутір», де можна знайти місце для ночівлі, перекусити, випити крафтового пива, порибалити тощо.
У поселенні можна забронювати хатинку 1914, 1928,1930 або 1960 року. Вони мають 4 ліжкомісця, душ, електрочайник , туалет і холодильник. Ціна коливається від 1000 до 2000 грн за добу. Також на території є кафе з українською кухнею. Деякі страви готуються з продуктів, вироблених на власній екофермі на цьому ж хуторі. Там можна погратися з баранчиками, козами, свинками. Якщо усе набридло – слід взяти велосипед в оренду або порибалити біля річки. Також іноді в посленні відбуваюься майстер класи з малювання або гончарства.
Підсумуємо
Опішня – мальовниче село, яке стало свідком багатьох історичних подій в Україні. Як і Диканька, столиця гончарства радо приймає гостей, нагодує їх і обов’язково навчить чомусь новому. Тут можна відпочити від шуму й криків галасливого міста, відучити гармонію з природою. В наш час заводів і фабрик ручна робота надзвичайно цінується, тому гончарство залишається актуальним і цікавим протягом століть.
Юлія Виженко
(Фото: opishne-museum.gov.ua)
