Пандемія COVID-19 застукала зненацька цілий світ і безумовно змінила хід історії. Багато мандрівників, що планували відпустки, були змушені відкласти свої плани на невизначений термін.
Однак є щасливчики, які встигли здійснити омріяні подорожі до введення карантинних обмежень. Я серед тих, кому поталанило. В лютому 2020 мені випала нагода вперше спробувати подорожувати автобусним туром. Або як це називають люди ― «галопом по Європі». Це була експериментальна поїздка, з метою довідатися, чи автобусні тури варті уваги та грошей.
Побачивши рекламу туру «Французька для початківців» від агенції АкордТур, було важко не погодитися з вигідністю поїздки. Лише 150 € за ночівлю в трьох різних готелях, 5 екскурсій та трансфер протягом всієї подорожі. Звісно, ми бачили, що турагентство пропонує додаткові екскурсії за додаткову плату. Однак було прийнято рішення, що ми зможемо організувати собі розважальну програму без додатковий витрат.
Посадковий талон, закордонний паспорт, невелика валіза, типовий туристичний рюкзак, поїзд «Чернівці – Львів», 6 годин в дорозі і ми у Львові для того, щоб зробити чергову пересадку. Там на нас вже чекав великий автобус із табличкою – «Нерегулярні перевезення». О 4:30 ми вирушили, а через півтори години успішно перетнули кордон з Польщею.
Першою зупинкою в нашій подорожі стала столиця Польщі – Варшава. Там нам провели екскурсію «Варшава – місто королів», яка входила в ціну туру. Звісно, без фіаско не обійшлося. Лютневий дощ, мінусова температура та пронизливий вітер взагалі не давали зосередитись на словах гіда. Сама екскурсія спочатку була цікавою, але потім ми відокремились від групи і пішли досліджувати місто самі. Під час прогулянок польською столицею, ми дуже здивувались, що в центрі старої Варшави майже немає маркетів. У нас виникло цілком логічне припущення – історичний центр не хочуть захаращувати сучасними будівлями.
Змоклі й задубілі від холоду, ми поїхали в перший нічліг. Це був тризірковий готель «Некла». Безкоштовний вай-фай, теплий, затишний номер та сніданок, що входить у вартість туру, справили позитивне враження на нас. Бентежив нас лише підйом о 7:00.
Після чудового сніданку, на другий день туру, ми вирушили до Берліна. Приблизно 5 годин дороги і ми прибули до німецької столиці. Спочатку нам провели безкоштовну екскурсію «Величність могучого Берліна», а опісля був вільний час.
Що ми встигли відвідати? Берлінська телевежа – оглядовий майданчик, звідки видно все місто. Вигляд на місто – чарівний, однак окрім можливості зробити фото, там немає додаткових розваг. Звісно, можна пообідати в люксовому ресторані на даху телевежі, але наш студентський бюджет не дозволяв таких витрат. Загалом, квиток не виправдовує ціну в 26€. Берлінська стіна. Якщо ви поціновувач сучасного мистецтва або захоплюєтесь історією стіни, то ви повинні відвідати це місце. Хоч це і безкоштовно, а вражень в нас було більше ніж від огляду за 26€. Як щодо поїсти? Ми були в бургерній «Braufactum», де замовили, як не дивно, картопляний пюре-суп! Дуже смачно, стильний інтер’єр і надзвичайно привітливий й веселий персонал. Я перекладала меню своєму другові, де розповідала: «В наявності є гарбузовий суп, а ще от картопляний…», коли офіціантка вирішила, що зможе повторити українську. Було смішно спостерігати за її спробами вимовити «картопляний суп».
Після дня в Берліні, ми вирушили до Парижа. Це був найтриваліший переїзд за всю поїздку – 12 годин в дорозі. Зразу ж в автобусі нам провели екскурсію «Магія Парижа». Проте найбільше, що запам’яталося з того дня – похід у Лувр, музей, про який чули всі, і який щорічно відвідують 10 млн людей. Про такі місця кажуть «перехоплюють подих». На жаль, через обмеження в часі ми не встигли подивитися і десятої частини всіх експонатів, адже там їх більше 38 тисяч. Проте легендарний витвір Леонардо да Вінчі «Джоконду» ми все ж встигли побачити. Як на мене, 17€ – чудова ціна за можливість ознайомитися з мистецтвом усього світу, а для дітей до 18 років відвідування взагалі безкоштовне!
Того ж вечора ми побували у бізнес-районі Парижа та на легендарній площі Трокадеро, звідки відкривається найкращий вид на Ейфелеву вежу. Це міг бути дуже романтичний вечір із вогнями вежі, келихами шампанського та французькими вуличними скрипалями, якби не торговці сувенірами, які щохвилини пропонували купити брелоки. Сувора реальність надто романтизованого (і дорогого) Парижа.
Після ночі у готелі «Ibis», стався черговий крах. Ми проспали все: сніданок, момент, коли група поїхала на екскурсію, передачу багажу. Це був найнервовіший день туру. Незрозуміле французьке метро, люди, які не говорять англійською та захмарні ціни тільки посилювали мою розчарованість. А крайньою межею став пошук місця, щоб поїсти. На момент подорожі ми здивувались, що окрім люксових ресторанів, на Єлисейських полях немає нічого для бюджетного перекусу. Однак зараз, аналізуючи ситуацію, я розумію, що ресторан Mc’Donalds виглядав би не надто естетично між магазинами Burberry та Chanel. Тож ми, голодні й бідні, просто гуляли нічним дощовим Парижем і романтизували кожну мить нашого перебування там. О 21:00 за нами приїхав автобус, і ми взяли курс назад на Німеччину.
На п’ятий день подорожі ми побували в Нюрнберзі, старовинному німецькому місті із закрученими, вузькими середньовічними вуличками. Там наша група надовго не затрималась і вже через 7 годин ми були в Празі. Чеська столиця мене дуже здивувала своєю архітектурою. Власне у Празі нам довелось придбати екскурсію «Прогулянка на кораблику по Влтаві». Це було нічне плавання на невеликому кораблику із чудовою вечерею та оповіддю екскурсовода.
Втомлені та щасливі ми приїхали до готелю «Fortuna West», де не було безкоштовного вай-фаю, але були тонкі стіни. Ми були змушені слухати романтичні пригоди сусідів, бо без інтернету навіть не могли ввімкнути музику. Нам пощастило, що втома допомогла нам швидше заснути.
Нарешті на шостий день ми вирушили до Львова. Проте дорогою зупинилися у Кракові на екскурсію «Королівський шлях». Після кількох годин у культурній столиці Польщі автобус нарешті вирушив додому. І вже о 1:00 16 лютого ми повернулися до Львова.
Мої враження від поїздки: дешево і сердито. За моїми підрахунками тур на двох обійшовся в 300€ – білети, 500€ – додаткові витрати (екскурсії, їжа, сувеніри), тобто по 400€ за персону. Це було ніщо інше як стрес. Постійно в дорозі, немає можливості контролювати час свого перебування в певному місті, непередбачувані ситуації як константа. Разом з тим, бюджет в 400€ був достатнім для звичайної подорожі в одне європейське місто.
Власну подорож все ж таки можна ретельно спланувати та контролювати кожний її момент. Тому якщо ви плануєте подорожувати автобусними турами, будьте готові імпровізувати, бо непередбачувані ситуації в них – це невід’ємні складники.
Ірина Никоряк
